Бібліографічне посилання: Мицик Ю.А. ЛЯНЦКОРОНСЬКИЙ Прецлав [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 6: Ла-Мі / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2009. - 790 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Lyantskoronsky_P (останній перегляд: 18.03.2022)
Енциклопедія історії України ( Т. 6: Ла-Мі ) в електронній біблотеці

ЛЯНЦКОРОНСЬКИЙ Прецлав (Предслав; н., імовірно, у 1480-ті рр. – п. 1531) – військ. діяч Польського королівства 16 ст. Походив з одного з найзначніших магнатських родів Польщі (гербу Задора). 1520–31 обіймав уряд старости (див. Староство) у м. Хмільник, відав обороною прикордонних земель від ординських наскоків (його брат Станіслав також був одним із прикордонних старост). У своїй боротьбі проти ординців спирався на допомогу козаків. 1516 (за менш достовірними даними – 1506) здійснив напад на ординські улуси поблизу Білгорода (Акермана; нині м. Білгород-Дністровський), взяв багату здобич, а біля "Овідієвого озера" (Дністровського лиману) розбив ординців, які переслідували його загін. 1528 разом з черкас. старостою О.Дашкевичем, а також із брацлавським та вінницьким намісниками кн. К.Острозького здійснив успішний похід на ординські улуси під Очаків і виграв там 3 битви. За свої успіхи, особливо 1516, прославлений укр. літописцями (Густинський літопис, твір Г.Граб'янки, "Короткий опис Малоросії", "Історія Русів") та польс. хроністами (М.Бєльський – див. М. та Й.Бєльські, – Б.Ваповський, Ш.Старовольський та ін.). Деякі автори (Г.Граб’янка та ін.) безпідставно вважали його першим козац. гетьманом.