Бібліографічне посилання: Кислий О.Є. ЛЯТІФЕ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 6: Ла-Мі / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2009. - 790 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Lyatife (останній перегляд: 18.03.2022)
Енциклопедія історії України ( Т. 6: Ла-Мі ) в електронній біблотеці

ЛЯТІФЕ (у пер. з кримськотарської – жарт) – кримськотатар. нар. прозаїчні розповіді короткого змісту повчально-жартівливого характеру. Виникли за середньовіччя, містять низку етногр. свідчень, відображають тогочасні, переважно побутові, інколи суспільно-політ., явища. Чимало їхніх сюжетів запозичено з фольклорних традицій, що відомі в країнах Сходу за циклом повістей про Ходжу Насреддіна. Гол. герой багатьох Л. – житель Криму Ахмет Акай (дядько Ахмед). Серія Л. становить собою характеристичні оповіді (з елементами крутійства чи зі щирим висміюванням негативів побутової поведінки) про жителів поселення Озенбаш (Біюк-Узенбаш; нині с. Щасливе Бахчисарайського р-ну АР Крим). Багато записів Л. було видрукувано за рад. часу. Однак більшість розміщених у цих виданнях текстів через їхню специфічну літ. обробку спотворено передають зміст оригінальних (розповідних) Л. Згідно з даними дослідницьких спостережень 1990-х рр., після повернення частини кримських татар до Криму (див. Депортація кримсько-татарського народу 1944) їхні представники старшого покоління в розмовах інколи послуговувалися традиційними Л. побутового змісту.