Бібліографічне посилання: Денисенко Г.Г. ЛИСЕНКО Микола Миколайович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 6: Ла-Мі / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2009. - 790 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Lysenko_M_M (останній перегляд: 18.03.2022)
Енциклопедія історії України ( Т. 6: Ла-Мі ) в електронній біблотеці

ЛИСЕНКО Микола Миколайович (03.11.1914–02.01.1995) – історик. Н. в с. Харсіки (нині село Чорнухинського р-ну Полтав. обл.) в сел. родині. Деякий час навч. в 7-річній трудовій школі, потім – у Чорнухинському с.-г. технікумі. Від 1932 працював агрономом. 1935 поступив на істор. ф-т Харків. ун-ту. По закінченні ун-ту (1940) був учителем історії в сільській школі на Ворошиловградщині (нині Луганщина). Цього ж року призваний на службу до Червоної армії (див. Радянська армія). По завершенні війни (див. Друга світова війна) продовжив навчання. Закінчив аспірантуру в Ін-ті історії України АН УРСР (нині Інститут історії України НАН України). 1949 захистив канд. дис. й був залишений працювати в Ін-ті історії України АН УРСР (з 1953 – Ін-т історії АН УРСР). Від 1954 – заст. дир. з наук. роботи Київ. держ. істор. музею (нині Національний музей історії України), 1955 перейшов на роботу до НДІ педагогіки УРСР (займав посади: зав. відділу методики викладання історії та суспільствознавства, провідного співробітника, наукового консультанта). 1976 захистив докторську дис. Від 1987 – на пенсії.

Автор понад 20 монографій, підручників, посібників, понад 100 наук. статей з методики викладання історії в школі. Дослідження в галузі методики викладання історії Л. поєднував з дослідженням історії визвол. боротьби в Україні в 1-й пол. 19 ст.

П. у м. Київ.