Бібліографічне посилання: Гуцал П.З. ЛИСИЙ Володимир Данилович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 6: Ла-Мі / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2009. - 790 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Lysy_V_D (останній перегляд: 18.03.2022)
Енциклопедія історії України ( Т. 6: Ла-Мі ) в електронній біблотеці

ЛИСИЙ Володимир Данилович (05.11.1893–26.12.1966) – правник, громад. і політ. діяч. Д-р права (1916). Н. в м. Копичинці. Навч. у Львів. і Віденському ун-тах. Від літа 1917 служив у австрійс. армії. У лютому–квітні 1918 – офіцер з доручень австрійс. командування при Українській Центральній Раді в Києві. Від січня 1919 працював у Станіславі (нині м. Івано-Франківськ) референтом держ. секретаря внутр. справ ЗУНР І.Макуха, потім очолював пропагандистський підвідділ розвідувального відділу Начальної команди Української Галицької армії. Восени 1919 – офіцер штабу Гол. отамана Армії УНР С.Петлюри. Від 1923 проживав у м. Тернопіль, працював адвокатом. Брав участь у роботі "Просвіти" (див. Просвіти), Подільського союзу кооперативів, очолював Подільський нар. банк. Як діяч Української радикальної партії займався її відновленням і орг. розбудовою (1926 партія була перейменована в Українську соціалістичну радикальну партію, Л. був обраний заступником її голови).

З початком Другої світової війни й уведенням на територію Західної України військ Червоної армії (див. Возз'єднання українських земель в єдиній державі) у вересні 1939 переїхав у м. Львів, де за сприяння К.Студинськоговлаштувався співробітником регіонального від-ня АН УРСР (нині Зх. наук. центр Національної академії наук України). Після окупації Зх. України вермахтом 5 липня 1941 призначений міністром внутр. справ в Українському державному правлінні – уряді проголошеної Укр. д-ви на чолі з Я.Стецьком. Надалі перебував у Львові, працював правничим консультантом укр. орг-цій. Навесні 1944 емігрував на Захід.

Від 1949 жив у США. Після нетривалих студій розпочав адвокатську діяльність у м. Детройт (шт. Мічиган). Був одним із засн. Укр. вільної громади в Америці (1949), секретарем окружної ради Робітн. союзу, головою Федерації амер. українців у шт. Мічиган, членом редакції, а потім – гол. ред. ж. "Вільна громада". Підготував до друку спомини І.Макуха "На народній службі" (1958). Опублікував низку власних наук. праць, серед них: "Державний статус УРСР в 1917–1923 роках" (1963), "Міжнародно-правничий статус України" (1967), а також статті у періодиці і збірниках.

П. у м. Детройт.