Бібліографічне посилання: Вортман Д.Я. ЛЮБЕЦЬКИЙ ЗАМОК [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 6: Ла-Мі / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2009. - 790 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Lyubetsky_zamok (останній перегляд: 18.03.2022)
Енциклопедія історії України ( Т. 6: Ла-Мі ) в електронній біблотеці

ЛЮБЕЦЬКИЙ ЗАМОК – археол. пам'ятка. Розташов. на крутому пагорбі-останці площею 0,3 га і відносною висотою бл. 40 м (Замкова гора, Мазепина гора) в центрі сучасного Любеча. 1957–60 пам'ятка повністю розкопана Б.Рибаковим. Культ. шар містив матеріали милоградської культури, зарубинецької культури, роменської культури, райковецької культури, давньорус., литовсько-польс. і козац. часу. Б.Рибаков ретельно дослідив виявлені тут рештки дерев'яних споруд й інтерпретував їх як замок черніг. князів кінця 11–12 ст. За матеріалами розкопок було створено макет-реконструкцію замку.

Згідно з реконструкцією, укріплення замку являли собою дерев'яні стіни (утворені заповненими глиною зрубами-городнями) і 4-кутні башти. Зсередини до стін прилягали житлові та господарчі зруби-кліті. Перед єдиними воротами існував широкий сухий рів, через який був перекинутий звідний міст. Брама фланкувалася (від франц. flanquer – обстрілювати у фланг) двома баштами. У центрі замку були 4-кутна башта, не зв'язана зі стінами (донжон), 3-поверховий палац і дерев'яна церква. У сх. частині замку розташовувався цвинтар.

На поч. 1990-х рр. В.Вечерський порівняв цю реконструкцію з даними писемних джерел про Любеч (інвентар 1606, план 1749) і дійшов висновку, що розкопані Б.Рибаковим споруди насправді слід датувати 16 – поч. 18 ст. Зокрема, реконструйований 3-поверховий палац В.Вечерський ототожнив з описом "старого дома, построенного прежним Мазепой".