Бібліографічне посилання: Шемшученко Ю.С. ЛЮСТРАЦІЯ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 6: Ла-Мі / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2009. - 790 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Lyustratsiya (останній перегляд: 18.03.2022)
Енциклопедія історії України ( Т. 6: Ла-Мі ) в електронній біблотеці

ЛЮСТРАЦІЯ – 1) термін релігійно-правового змісту (від лат. lustrum – спокутувальна жертва, податковий період) в історичних джерелах Корони Польської, Великого князівства Литовського, Речі Посполитої та Російської імперії. В юрид. практиці Корони Польської і Великого князівства Литовського слово lustracja використовувалося, ймовірно, з серед. 15 ст. У відповідних польс. джерелах вперше трапляється під 1545 у значенні оцінки стану військ. справи. В істор. джерелах 16–18 ст. має різні смислові відтінки: а) починаючи з 1562 найчастіше вживалося для означення періодичних урядових акцій, що проводилися за ухвалою вального сейму Корони Польської (пізніше – Речі Посполитої) спеціально створюваними сеймами комісіями з метою оцінки господарчо-фінансового стану королівщин і встановлення на цій основі розміру держ. податку, відомого під назвою "кварта", а також – задокументованих результатів цих акцій; б) зрідка люстраціями називали описи церк. та приватних володінь, фортифікаційних об'єктів чи акти огляду стану будь-якого майна, потерпілого від стихії; в) ревізії книг судово-адм. установ тощо.

Наприкінці 18 та в 19 ст. описи держ. маєтків, що проводилися царським урядом у зх. областях Російської імперії, у т. ч. на Правобережній Україні, теж отримали назву "люстрації".

За обсягом конкретних соціально-екон. та історико-геогр. відомостей Л. вважаються найбільш інформативними з-поміж ін. видів описово-стат. джерел.

Літ.: Сташевский Е.Д. История докапиталистической ренты на Правобережной Украине в ХVIII – первой половине ХIХ в. М., 1968; Sucheni-Grabowska A., Wyczański A. Les Révisions des biens fonciers appartenant au domaine de la couronne en Pologne au cours des XVI–XVIII siécles: La source et son edition. Studia historiae o economicae. Poznań, 1973. Vol. 7; Боряк Г.В. Ревізії та люстрації українських староств кінця 15 – середини 16 ст. (В аспекті історико-географічної джерельної цінності). В кн.: Географічний фактор в історичному процесі. К., 1990; Люстрації королівщин українських земель ХVI–ХVIII ст.: Матеріали до реєстру рукописних та друкованих текстів. К., 1999; Chlapowski K. Instrukcja skarbu koronnego przygotowana dla lustratorów w 1650 r. "Miscella- nea historico-archivistica", 2001, t. 13; Майборода Р.В. До питання про походження та зміст поняття "люстрація". "Вісник Київського славістичного університету. Серія: Історія", 2005, № 23.

Р.В. Майборода.

2) сучасний правовий термін (від пізньолат. lustratio – очищення шляхом жертвоприношення, спокута). Вживається для означення особливої процедури перевірки осіб, які після зміни в країні тоталітарної влади на демократичну займають держ. посади, що включені до спец. переліку, а також кандидатів на ці посади на предмет їхнього співробітництва в минулому (до зміни в країні влади) з органами держ. безпеки. З цього приводу 1990–93 в постсоціаліст. країнах, зокрема в Естонії, Латвії, Румунії, Угорщині, Чехії, було прийнято закони про Л., що забороняють відповідним особам займати деякі держ. посади, а також обиратися в органи представницької влади. Одержані в ході люстраційної перевірки компрометуючі матеріали на ту чи ін. особу, яка займає посаду, що включена законом до спец. переліку, можуть бути публічно оголошені, якщо ця особа добровільно не погодилася залишити займану нею посаду.