Бібліографічне посилання: Гурбик А.О. ЛЮЗНІ ЛЮДИ (loпni, гультяї) [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 6: Ла-Мі / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2009. - 790 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Lyuzni_lyudy (останній перегляд: 18.03.2022)
Енциклопедія історії України ( Т. 6: Ла-Мі ) в електронній біблотеці

ЛЮЗНІ ЛЮДИ (loźni, гультяї) – одна з категорій сільс. населення на укр. землях у складі Великого князівства Литовського та Корони Польської. Здебільшого не вели власного госп-ва, а наймалися на службу до заможних господарів та шляхти. У пошуках кращих заробітків вільно переходили з місця на місце. Інколи на короткий час осідали на терені волосних чи сільс. земель у запустілих госп-вах, але коли приходив час сплати податків, то відходили із села чи волості. Правителі Польщі та ВКЛ намагалися законодавчо обмежити право виходу (й ухилення від оподаткування) Л.л. (як і ін. подібної категорії селянства – "похожих селян"; див. Похожі (непохожі) селяни).