Бібліографічне посилання: Мартинов А.Ю. МААСТРИХТСЬКИЙ ДОГОВІР [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 6: Ла-Мі / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2009. - 790 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Maastrihtsky_dogovir (останній перегляд: 18.03.2022)
Енциклопедія історії України ( Т. 6: Ла-Мі ) в електронній біблотеці

МААСТРИХТСЬКИЙ ДОГОВІР 1992 (англ. Maastricht Treaty) – угода про утворення Європейського Союзу. Підписаний 7 лютого 1992 в м. Маастрихт (Нідерланди). Набув чинності (після ратифікації 12-ма країнами-членами) 1 листопада 1993. Розроблений за підсумками окремих консультацій щодо політичного і валютного союзів, зокрема зустрічі глав д-в Європ. екон. співтовариства 9–10 грудня 1991 в м. Маастрихт, на якій були розглянуті підсумкові рекомендації двох міжурядових конференцій щодо формування 4-х просторів вільного пересування: капіталів, товарів, послуг і громадян країн-членів об'єднання.

Договір запровадив назву "Європейський Союз" і визначив головні цілі ЄС: сприяння соціально-екон. прогресові країн-членів шляхом утворення простору без внутр. кордонів, утворення монетарного союзу та запровадження спільної грошової одиниці; уведення європ. громадянства; формування спільної зовн. політики та безпеки; співпраця у сфері правосуддя і внутр. справ; посилення захисту прав громадян країн-членів.

Згідно з положеннями М.д., нові країни-члени ЄС мають адаптувати до норм нац. права правові положення, на яких ґрунтуються розвиток і функціонування європ. інтеграції.

М.д. розширив сферу застосування процедури голосування кваліфікованою більшістю та підвищив роль Європейського парламенту, з метою захисту прав громадян запровадив посаду омбудсмена (від швед. ombudsmann – посадова особа, яка контролює дотримання законних прав громадян у діяльності органів виконавчої влади чи посадовців). Рішення щодо зовнішньополіт. питань, згідно з договором, мають прийматись одностайно.

Удосконалення положень М.д. тривало й після вступу до ЄС нових країн-членів. Договір став основою для Амстердамського договору 1997 та Ніццького договору 2000, а також першої спільної Конституції ЄС, підписаної 29 жовтня 2004 в Римі (Італія) й переданої країнам-членам для ратифікації.