Бібліографічне посилання: Андрусишин Б.І., Васильєв В.Ю. МАГІДОВ Борис Йосипович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 6: Ла-Мі / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2009. - 790 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Magidov_B_I (останній перегляд: 18.03.2022)
Енциклопедія історії України ( Т. 6: Ла-Мі ) в електронній біблотеці

МАГІДОВ Борис Йосипович (25. 12.1884–1972) – рад. парт. і держ. діяч. Н. в м. Санкт-Петербург. Закінчив середнє єврейс. уч-ще, член профспілки золотарів-сріблярів. Від 1905 – член Російської соціал-демократичної робітничої партії (меншовиків ), від 1917 – член РСДРП(б). Від грудня 1917 – заст. голови Донецько-Криворізького обласного к-ту РСДРП(б), організатор профспілкового руху в Донбасі. У січні–квітні 1918 – нар. комісар праці Донецько-Криворізької Радянської Республіки, підтримував ідею входження цієї республіки до складу рад. Росії. Один з організаторів червоногвард. загонів (див. Червона гвардія ), які в середині квітня 1918 з'єдналися в 5-ту червону армію (2 тис. осіб) під командуванням К.Ворошилова . Від серед. липня 1918 у складі "Групи Ворошилова" брав участь у захисті Царицина (нині м. Волгоград, РФ) від білокозачих військ. Від жовтня 1918 – нач. політвідділу 10-ї армії, керував діяльністю політвідділів дивізій армії, контролював діяльність комісарів військ. частин. Від листопада 1919 – нар. комісар праці УСРР. 1919–20 – у Червоній армії (див. Радянська армія ), член РВР Тринадцятої армії , воював проти військ Збройних сил Півдня Росії. 1920 – голова Донецької губернської ради профспілок. 1921–22 – секретар Луган. повітового к-ту КП(б)У Катериносл. губ. 1922–24 – секретар Полтав. губкому КП(б)У. 1925–26 – відп. секретар Середньо-Волзького губернського к-ту РКП(б)/ВКП(б). 1927–29 – інструктор ЦК ВКП(б). 1930–37 – голова ЦК профспілки працівників поліграфічної пром-сті СРСР, 1937–39 – голова профспілки працівників друку СРСР. Репресований, але звільнений 1941. З того часу до 1948 – зав. відділу поширення літератури Профвидаву ВЦРПС СРСР. 1949–55 працював у Центр. архіві ВЦРПС СРСР. Від 1956 – персональний пенсіонер.

На ХIII і ХVI з'їздах ВКП(б) обирався членом Центр. контрольної комісії ВКП(б) – Робітничо-сел. інспекції, на ХIV з'їзді ВКП(б) – членом Центр. ревізійної комісії ВКП(б). Канд. у члени ЦК КП(б)У.

Нагороджений орденом Червоного Прапора і 2-ма орденами Трудового Червоного Прапора.

Дж.: Державний архів Російської Федерації, ф. Р-7953, спр. 41.