Бібліографічне посилання: Гуржій О.І. МАГІСТРАТСЬКІ СЕЛЯНИ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 6: Ла-Мі / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2009. - 790 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Magistratsky_selyany (останній перегляд: 18.03.2022)
Енциклопедія історії України ( Т. 6: Ла-Мі ) в електронній біблотеці

МАГІСТРАТСЬКІ СЕЛЯНИ – категорія населення, яке залежало від органів міськ. управління в Україні 14–18 ст. Зростання магістратського (див. Магістрат) землеволодіння та кількості залежних М.с. ішло в міру виникнення і зміцнення функціонування міст: із зх. регіонів, Правобережної України на Лівобережну Україну та Слобідську Україну. Протягом 2-ї пол. 17 – 18 ст. становище М.с. зазнало помітних змін: серед них поступово поглибилася майнова нерівність, урізноманітнився характер їхнього т. зв. послушенства: до серед. 16 ст. вони сплачували, гол. чин., чинш, потім додалися значні натуральні побори, а від 17 ст. – ще й всілякі відробітки. Осн. прибутки з цього діставалися міськ. урядовцям, патриціату. М.с. нерідко брали участь у війнах і нар. повстаннях, зокрема національно-визвол. війні укр. народу серед. 17 ст. (див. Національна революція 1648–1676). На території Гетьманщини до більшості міст були приписані маєтності і в 2-й пол. 17 ст. таких налічувалося понад 100. Виняток становили хіба що міста Миргородського полку, органи самоврядування яких магістратських і ратушних володінь не мали. На кін. 18 ст. велика частина М.с. опинилася в залежності від приватних осіб, а іншим було надано статус державних селян.