Бібліографічне посилання: Марочко В.І. МАКАРЕНКО Антон Семенович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 6: Ла-Мі / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2009. - 790 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Makarenko_A_S (останній перегляд: 18.03.2022)
Енциклопедія історії України ( Т. 6: Ла-Мі ) в електронній біблотеці

МАКАРЕНКО Антон Семенович (13.03.1888–01.04.1939) – педагог, письменник. Н. в м. Білопілля. Випускник Кременчуцького міськ. уч-ща та пед. курсів при ньому (1905). Працював учителем у школах України. Закінчив Полтав. учительський ін-т (1917). Організатор і кер. трудової Колонії імені Максима Горького в с. Ковалівка (нині село Полтав. р-ну Полтав. обл.; 1920–27), а також після її переїзду до колиш. Курязького Свято-Преображенського монастиря біля Харкова (1927–28). Упродовж 1927–32 очолював Комуну імені Ф.Дзержинського в с-щі Новий Харків (передмістя Харкова). Від квітня 1932 до липня 1935 – заст. нач. Комуни ім. Ф.Дзержинського, кер. її навчально-пед. частини. Улітку 1935 переїхав до Києва. Займав посаду нач. від-ня Відділу трудових колоній НКВС УСРР (від серпня 1935 до березня 1937), був в.о. кер. колонії НКВС № 5 у Броварах (від жовтня 1936).

Член Спілки письменників СРСР (1934), автор низки художніх тв. із проблем виховання дітей: "Марш 30-го року" (1932), "Педагогічна поема" (1933–35), "Книга для батьків" (1937), "Прапори на баштах" (1938) та ін. На літ. діяльність М. справив безпосередній вплив Максим Горький, котрий листувався з педагогом-новатором, зустрічався з ним у Харкові та Москві. Тв. М. перекладені багатьма мовами світу.

Помер від серцевого нападу в Москві, де працював 1937–39.

У м. Кременчук є музей А.Макаренка. 1991 створено Міжнар. макаренкознавчу асоціацію, яку очолює д-р Г.Хілліг (Марбург, Німеччина) – відомий макаренкознавець, котрий від 1968 досліджує спадщину педагога і письменника.