Бібліографічне посилання: Лиман І.І. МАКАРЕВСЬКИЙ Олександр [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 6: Ла-Мі / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2009. - 790 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Makarevsky_O (останній перегляд: 18.03.2022)
Енциклопедія історії України ( Т. 6: Ла-Мі ) в електронній біблотеці

МАКАРЕВСЬКИЙ Олександр (чернече ім'я – Феодосій; 03.05. 1822–05.02.1885) – церк. діяч, правосл. єпископ, історик. Н. на Чернігівщині. 1849 закінчив Київську духовну академію. Від 31 січня 1850 – професор Смоленської духовної семінарії. 28 травня 1852 висвячений на священика. 1853 – ректор Вяземського повітового та парафіяльного духовних училищ. 29 червня 1855 рукопокладений у сан протоієрея. У травні 1861 (після смерті дружини) прийняв чернечий постриг. 1862 переведений до Санкт-Петербурга інспектором Петерб. семінарії з возведенням у сан архімандрита. 1863 призначений ректором Воронезької духовної семінарії та намісником Свято-Алексєєвського Акатова монастиря. Був членом Воронезької духовної консисторії та благочинним монастирів Воронезької єпархії. 28 січня 1867 рукопокладений на єпископа Острогозького, вікарія Воронезької єпархії. Від 23 червня 1871 – єпископ Катериносл. і Таганрозький. 1872 заснував "Екатеринославские епархиальные ведомости" (див. Єпархіальні відомості). Від 1873 – почесний член церковно-археол. т-ва при Київ. духовній академії (див. Церковно-історичні товариства). На архів. матеріалах підвідомчих установ написав низку праць із церковно-істор. проблематики, зробивши вагомий внесок в істор. краєзнавство Пд. України.

П. у м. Катеринослав (нині м. Дніпропетровськ).