Бібліографічне посилання: Патер І.Г. МАКІВКА [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 6: Ла-Мі / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2009. - 790 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Makivka (останній перегляд: 18.03.2022)
Енциклопедія історії України ( Т. 6: Ла-Мі ) в електронній біблотеці

МАКІВКА – гора Сколівських Бескидів у Карпатах, висота 933 м; у Львів. обл. Місце переможних боїв Легіону Українських січових стрільців 29 квітня – 2 травня 1915 з частинами рос. 8-ї армії ген. О.Брусилова, які намагалися захопити й утримати карпатські перевали. У ході битви рос. частини переважаючими силами при підтримці артилерії безперервно атакували позиції куренів отаманів Г.Коссака та С.Горука (бл. 2000 вояків), часом тіснили січовиків й досягали вершини гори. Але рішучими контратаками, інколи у рукопашній боротьбі на багнетах, вояки укр. легіону завдали росіянам значних втрат і 2 травня відкинули ворога від М. за р. Головчанку (прит. р. Опір, басейн Дніпра). Битва на М. стала першим бойовим успіхом Легіону УСС. У ній особливо відзначилися командири сотень і чот старшини О.Будзиновський, Д.Вітовський, Р.Дудинський, А.Мельник, Р.Сушко, Б.Гнатевич, В.Кучабський, хорунжа Олена Степанівна – згодом відомі активні учасники укр. національно-визвол. змагань. Втрати Легіону УСС становили 47 вбитими, 76 пораненими і 35 полоненими. У міжвоєнні роки на місці поховань січовиків створено меморіальний військ. цвинтар на М., який зберігся і став місцем щорічного вшанування борців за незалежність і соборність України. Подвиг українців на М. став темою багатьох науково-істор. досліджень та патріотичних літературно-мистецьких творів.