Бібліографічне посилання: Патер І.Г. МАКІВКА Степан Адамович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 6: Ла-Мі / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2009. - 790 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Makivka_S_A (останній перегляд: 18.03.2022)
Енциклопедія історії України ( Т. 6: Ла-Мі ) в електронній біблотеці

МАКІВКА Степан Адамович (11. 10.1889–24.01.1966) – громад. і політ. діяч на Підляшші. Н. в с. Коденець (нині село Люблінського воєводства, Польща). Закінчив учительську семінарію (1908) та ін-т (1912), працював у сільс. школах Білорусі. 1915–17 – служба в рос. армії. 1917 брав участь у роботі рад солдатських депутатів від Партії соціалістів-революціонерів. У 1920-х рр. – організатор "Селянського союзу" на Холмщині, згодом – "Cельробу", співзасн. і співред. тижневика "Наше життя" в Холмі (нині м. Хелм, Польща). 1922–28 – посол (депутат) до польс. сейму, 1929–36 – в'язень польс. тюрми. Після упадку Польщі домагався від рад. влади приєднати Холмщину і Підляшшя до України. Під час гітлерівської окупації боровся проти нацистського режиму. Від 1945 – на пед., рад. і журналістській роботі. Автор роману-памфлету "Нескорені креси" (1957), "Народна гвардія імені Івана Франка" (1959), "Це було темної ночі" (1963), "Тривожні дороги" (1967).

П. у м. Львів.