Бібліографічне посилання: Мицик Ю.А. МАКСАКІВСЬКИЙ СВЯТО-ТРОЇЦЬКИЙ МОНАСТИР [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 6: Ла-Мі / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2009. - 790 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Maksakivskt_troitsky_monastyr (останній перегляд: 18.03.2022)
Енциклопедія історії України ( Т. 6: Ла-Мі ) в електронній біблотеці

МАКСАКІВСЬКИЙ СВЯТО-ТРОЇЦЬКИЙ МОНАСТИР (до 1829 – Максаківський Спасо-Преображенський монастир) – правосл. чол. монастир. Був розташований на лівому березі р. Десна (біля переправи) поблизу с. Максаки (нині село Менського р-ну Черніг. обл.). Монастир заснував черніг. каштелян А.Кисіль 1640 відродив монастир за підтримки ченців з монастиря м. Трубчевськ (нині місто Брянської обл., РФ). Від серед. 17 ст. розпочалося буд-во монастирського комплексу, в центрі якого стояв Спасо-Преображенський собор, збудований у стилі козацького бароко), поруч побудовані Введенський храм, дзвіниця та ін. споруди. 1660–70-х рр. довкола монастиря було зведено оборонні мури з вежами. У розбудові монастиря, збільшенні його маєтностей значну роль відіграли пожертви гетьманів України – Б.Хмельницького та ін. Уже в 2-й. пол. 17 ст. монастир став важливим реліг. і культ. осередком Сіверщини. Серед його ігуменів були визначні особистості, як от: Єремія (Ширкевич) (1665–81), св. Димитрій Ростовський (1681–82). 1776 у монастирі проживав константиноп. патріарх Серафим II, який був змушений тікати в Україну від турец. переслідувань. 1786 закрито у зв'язку із секуляризацією церк. володінь, але 1803 відновлено. Після великої пожежі 1829 осідок почав діяти як жін. монастир під назвою: Максаківський Свято-Троїцький монастир, було здійснено певні добудови в класичному стилі (серед. 19 ст.).

У роки рад. влади монастир ліквідовано, а в 1930-ті рр. майже повністю розібрано його споруди.

Нині залишилася лише дзвіниця, яка є напівзруйнованою.