|
Бібліографічне посилання: Білокінь С.І.
МАЛИНОВСЬКИЙ Іоанникій Олексійович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 6: Ла-Мі / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2009. - 790 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Malinovsky_I_O (останній перегляд: 18.03.2022)
Енциклопедія історії України ( Т. 6: Ла-Мі ) в електронній біблотеці
МАЛИНОВСЬКИЙ ІОАННИКІЙ ОЛЕКСІЙОВИЧ
 |
МАЛИНОВСЬКИЙ Іоанникій Олексійович (16(04).11.1868 – 12. 01.1932) – історик права. Академік ВУАН (нині Національна академія наук України; 30 березня 1919, фактично 1925) на кафедрі звичаєвого права. Н. в м. Острог. Викладав право в Томському та Ростовському-на-Дону (колиш. Варшавському) ун-тах. Заарештований 30 червня 1920 в Ростові-на-Дону (нині місто в РФ) Донською ЧК на підставі доносу. Звинувачений в активній роботі в Конституційно-демократичній партії, у праці в управлінні освіти денікінського цивільного уряду (що певною мірою допомогло вберегти УАН від закриття денікінцями; див. Денікіна режим в Україні 1919–1920) та кількох публікаціях антибільшовицької спрямованості. Засуджений до смерті. У зв'язку з клопотанням наук. громадськості ВЧК замінила вирок на 15 років позбавлення волі, які 1921 внаслідок амністії перетворилися на 5-річне ув'язнення. Звільнившись у лютому 1924, переїхав до Києва. Голова Комісії ВУАН для виучування звичаєвого права, голова Т-ва укр. правників. Спеціалізувався з історії Русі та Литовсько-Рус. д-ви, звичаєвого права та рад. права. Проредагував "Праці Комісії для виучування звичаєвого права України" (вип. 3, 1928). Заступник голови Історичного товариства Нестора-літописця, заст. голови комітету Кабінету антропології та етнології імені Ф.Вовка при ВУАН, член Археогр. комісії ВУАН. П. у м. Київ. | дата публікації: 2009 р.
Праці: - "Учение о преступлении по Литовскому статуту" (1894), "Рада Великого княжества Литовского в связи с боярскою думою древней Руси" (т. 1–2. 1903–14), "Радянські поправчо-трудові установи порівнюючи з буржуазними тюрмами" (1928), "Про студії над злочинністю та злочинцями" (1928), "Революційне радянське звичаєве право" (1928), "Стародавній державний лад східних слов'ян і його пізніші зміни" (1929).
Література: - Збірник на пошану українських учених, знищених большевицькою Москвою. Париж–Чикаго, 1962
- Те саме. "ЗНТШ", 1962, т. 173
- Усенко І.Б. Репресоване правознавство: трагічні сторінки історії ВУАН. В кн.: Правова держава: Щорічник, вип. 9. К., 1998.
|
див. також ресурси Електронної бібліотеки “Україніка” (НБУВ)
Посилання:ДЕНІКІНА РЕЖИМ В УКРАЇНІ 1919–1920
КОНСТИТУЦІЙНО-ДЕМОКРАТИЧНА ПАРТІЯ (КАДЕТИ)
КОМІСІЯ ВУАН ДЛЯ ВИУЧУВАННЯ ЗВИЧАЄВОГО ПРАВА УКРАЇНИ, КОМІСІЯ ДЛЯ ВИУЧУВАННЯ НАРОДНОГО (ЗВИЧАЄВОГО) ПРАВА УКРАЇНИ (З 1921), КОМІСІЯ ДЛЯ ВИУЧУВАННЯ ЗВИЧАЄВОГО (НАРОДНОГО)ПРАВА УКРАЇНИ (З 1925), КОМІСІЯ ІСТОРІЇ ЗВИЧАЄВОГО ПРАВА (З 1931)
КИЇВ
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
ОСТРОГ
ВЧК (ВСЕРОСІЙСЬКА НАДЗВИЧАЙНА КОМІСІЯ)
ЗВИЧАЄВЕ ПРАВО
Пов'язані терміни:ІСТОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА УКРАЇНИ ЯК НАУКОВА ДИСЦИПЛІНА
ЛАТВІЯ , ЛАТВІЙСЬКА РЕСПУБЛІКА
ЛИТОВСЬКА МЕТРИКА
ОСТРОГ
(тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)
|