Бібліографічне посилання: Приходнюк О.М. МАЛОПЕРЕЩЕПИНСЬКИЙ СКАРБ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 6: Ла-Мі / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2009. - 790 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Malopereschepynsky_skarb (останній перегляд: 18.03.2022)
Енциклопедія історії України ( Т. 6: Ла-Мі ) в електронній біблотеці

МАЛОПЕРЕЩЕПИНСЬКИЙ СКАРБ. 1912 на пн. від с. Мала Перещепина (нині село Новосанжарського р-ну Полтав. обл.), на лівому березі р. Ворскла (прит. Дніпра) випадково було виявлено коштовності, до яких входили худож. вироби із золота (20 кг) й срібла (50 кг). Усі ці речі поділяються на 3 хронологічні групи: 1) кін. 6 – поч. 7 ст. (блюдо єпископа Патерни, рукомийний набір – глек і ківш, соліди візант. імператорів Анастасія (491–518), Юстиніана I (527–65), Маврикія (582–602), Фоки (602–10) та ін.; 2) наступного часу, але не раніше 642–47 (патріарший пояс, блюдо з хрестом, браслети, персні, соліди часів правління візант. імп. Іраклія з синами (637–38), з яких було виготовлено намисто тощо; 3) періоду, що датується бл. 670 (сасанідські глек і чаша, согдійські дуги від сідла та фігурки левів, причорноморської роботи браслети, пряжки, поясні наконечники, інкрустовані вставками із скла тощо, візантійської роботи келихи на високих ніжках та ін.). Вважається, що на території Малої Перещепини було поховано хана Великої Болгарії Кубрата. Підставою для цього є персні з монограмами, на яких І.Вернер прочитав його ім'я та сан патрикія, якого був удостоєний Кубрат. На одному з перснів читається ім'я Органи – дядька Кубрата, який був регентом за його дитинства.