|
Бібліографічне посилання: Мацкевий Л.Г.
МАЛЬОВАНОЇ КЕРАМІКИ КУЛЬТУРА [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 6: Ла-Мі / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2009. - 790 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Malovanoi_keramiky_k_ra (останній перегляд: 18.03.2022)
Енциклопедія історії України ( Т. 6: Ла-Мі ) в електронній біблотеці
МАЛЬОВАНОЇ КЕРАМІКИ КУЛЬТУРА
МАЛЬОВАНОЇ КЕРАМІКИ КУЛЬТУРА – археол. к-ра 2-ї пол. 5 – поч. 4 тис. до н. е. Її пам'ятки відомі в Угорщині, Румунії, Словаччині та в Україні (Закарпаття). Характерною ознакою кераміки є ангобування і рисунок чорною фарбою. Крем'яний інвентар близький мезолітичному. Дослідники – Т.Легоцький, Ф.Потушняк, М.Потушняк, В.Тітов, якими розкопані поселення на Малій Горі в Мукачевому, у Дрисіно-Болоці, Великій Паладі, Федоровому і Дяково-Мондичтогу. Житла – напівземлянки, біля яких є вироб. ями й печі. Основа госп-ва – землеробство, при певній ролі скотарства, мисливства, рибальства й збиральництва. Вірогідно, що М.к.к. була генетичною підосновою наступної полгарської культури. | дата публікації: 2009 р.
Література: - Потушняк М.Ф. Неолит Закарпатья: культуры Криш и росписной керамики. В кн.: Археология Украинской ССР, т. 1. К., 1985
- Пелещишин Н.А. Памятники неоэнеолитического времени Закарпатья. В кн.: Археология Прикапатья, Волыни и Закарпатья (каменный век). К., 1987
- Kalicz-Makkay J. Die linien bandkeramik in der Grossen Ungarichen Tiefebene. Budapest, 1977
- Comsza E. Quelgues problemes concernant la civilisation de Ciumesti. В кн.: Acta Arch. Carp., 1972–1973, 13
- Vizdal J. Zemplin v mladsej dobe kamennej. Kosice, 1973.
|
Посилання:ЛЕГОЦЬКИЙ ТИВОДАР
МУКАЧЕВЕ
ПОТУШНЯК ФЕДІР МИХАЙЛОВИЧ
СКОТАРСТВО
ЗЕМЛЕРОБСТВО
(тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)
|