Бібліографічне посилання: Попок А.А.
МАМОНТОВ Альберт Якович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 6: Ла-Мі / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2009. - 790 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Mamontov_A_Ya (останній перегляд: 18.03.2022)
Енциклопедія історії України ( Т. 6: Ла-Мі ) в електронній біблотеці
МАМОНТОВ АЛЬБЕРТ ЯКОВИЧ
МАМОНТОВ Альберт Якович (27.07.1927–06.08.1999) – театральний педагог, майстер худож. слова, громад. і культ. діяч. Син укр. письменника та театрознавця Якова Андрійовича Мамонтова (1888–1940). На початку Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941–1945 1941 разом з сім'єю евакуйований до м. Чкалов (нині м. Оренбург, РФ). 1943 мобілізований до трудової армії, працював на нікелевому комбінаті в м. Орськ (нині місто Оренбурзької обл., РФ). Після повернення до Харкова 1944 навчався на акторському ф-ті Харків. театрального ін-ту (1944–48). Працював диктором, артистом-читцем і режисером Харків. радіо, викладав сценічну мову в Харків. театральному ін-ті. Від 1964 мешкав у м. Владивосток (нині місто в РФ). 1971–79 та 1983–87 – зав. кафедри акторської майстерності Далекосхідного, 1979–83 – Красноярського ін-тів мист-в. Пед. діяльність поєднував з концертною, виступаючи як артист-декламатор. Започаткував профес. літ. естраду в Приморському краї, РФ, підготувавши бл. 20 сольних літ. концертів, якi широко йшли по містах Далекого Сходу й Сибіру. П'ять програм ("Долг Украине", "Думи мої, думи мої", "Вишневі усмішки" та ін.) присвятив Україні. Автор багатьох праць з історії і теорії театрального мист-ва, у т. ч. кількох книжок. Один з ініціаторів створення й засновник Т-ва укр. к-ри Примор. краю. На установчих зборах обраний заст. голови т-ва (1991–92). П. у м. Владивосток. |