Бібліографічне посилання: Брега Г.С. МАНІЗЕР Матвій Генріхович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 6: Ла-Мі / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2009. - 790 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Manizer_M_G (останній перегляд: 18.03.2022)
Енциклопедія історії України ( Т. 6: Ла-Мі ) в електронній біблотеці

МАНІЗЕР Матвій Генріхович (17 (05).03.1891–20.12.1966) – рос. скульптор, педагог. Засл. діяч мист-в УРСР (1935), нар. худож. СРСР (1958). Дійсний член і віце-президент Академії мист-в СРСР (1947). Н. в м. Санкт-Петербург у родині художників. Навч. в Центр. уч-щі тех. малювання, у Рисувальній школі Т-ва заохочення мист-в. 1916 закінчив петроградські Академію мист-в (у В.Беклемішева) та консерваторію. Працював у галузі монументальної і станкової скульптури. Автор пам'ятників В.Володарському, В.Чапаєву, В.Леніну, М.Калініну, З.Космодем'янській, І.Мічуріну, Д.Менделєєву, І.Павлову та ін. у різних містах Росії, а також Т.Шевченкові у Харкові (1935), Києві і Каневі (обидва 1939), І.Рєпіну в Чугуєві (1956). Викладав у петрогр./ленінгр. Академії мист-в (1921–29, 1935–41, 1945–47), Моск. ін-ті прикладного і декоративного мист-ва (1946–52), Моск. худож. ін-ті (від 1952).

Лауреат Держ. премій СРСР (1941, 1943, 1950).

П. у м. Москва.