Бібліографічне посилання: Гриневич Л.В. "МАННЕРГЕЙМА ЛІНІЯ" [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 6: Ла-Мі / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2009. - 790 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Mannergeyma_liniya (останній перегляд: 18.03.2022)
Енциклопедія історії України ( Т. 6: Ла-Мі ) в електронній біблотеці

"МАННЕРГЕЙМА ЛІНІЯ" – система потужних залізобетонних фортифікаційних споруд, пов'язаних з природними перешкодами (болотами, озерами, лісами), що перетинала Карельський перешийок від Ладозького озера до Фінської затоки Балтійського м. Названа на честь голови Ради держ. оборони Фінляндії маршала К.-Г.Маннергейма. Побудована Фінляндією 1927–39 з метою захисту від експансії СРСР. Протяжність М.л. становила 135 км, глибина – 90 км. Налічувала 2 тис. довготермінових та деревоземляних вогневих споруд, частина з яких була здатна витримати пряме попадання 152–203 мм снарядів. Мала чисельні мінні поля, штучні протитанк. і протипіх. перешкоди. Під час радянсько-фінляндської війни 1939–1940 військами Червоної армії (див. Радянська армія), серед яких була значна кількість українців, М.л. була прорвана ціною значних втрат. Вдруге здобута рад. військами в ході Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941–1945 у листопаді 1944, після чого всі споруди М.л. були зруйновані.