Бібліографічне посилання: Дерев’янкін Т.І. МАНУФАКТУРА [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 6: Ла-Мі / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2009. - 790 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Manufaktura (останній перегляд: 18.03.2022)
Енциклопедія історії України ( Т. 6: Ла-Мі ) в електронній біблотеці

МАНУФАКТУРА (пізньолат. manufactura, від лат. manus – рука та factura – виготовлення) – підприємство, що базується на поділі праці і ручній ремісничій техніці. М. формувалася двома шляхами: 1) об'єднанням в одній майстерні робітників різнорідних самостійних ремесел, через руки яких послідовно проходив продукт від початку аж до його остаточного виготовлення (кооперація різнорідних ремісників); 2) об'єднанням у заг. майстерні ремісників, які виконують одну і ту саму або однорідну роботу, з наступним розчленуванням її на часткові операції, закріплювані за окремими робітниками (кооперація однорідних ремісників). У результаті М., з одного боку, вводить у процес вир-ва поділ праці або розвиває його далі, з другого – комбінує ремесла, що були раніше самостійними. М. (незалежно від характеру її вихідного пункту) у своїй кінцевій формі перетворювалася на вироб. механізм, органами якого були люди. У суто організаційному плані вона існувала в трьох формах: централізованій, розсіяній і мішаній. Централізована М. об'єднувала робітників в одній майстерні. У розсіяній М. підприємець постачав ремісникам знаряддя вир-ва та сировину, скуповував у них готову продукцію і збував її. Мішана М. поєднувала виконання окремих вироб. операцій в осн. майстерні з роботою на власника вдома. В усіх своїх формах М. вдосконалювала знаряддя праці, запроваджувала використання як рушійної сили водяної енергії, спрощувала трудові операції, готувала кадри кваліфікованих робітників. Для М. був характерний тісний зв'язок з пром. і торг. капіталом.

М., будучи формою великого вир-ва, сприяла збільшенню сусп. продуктивної сили праці. Разом з тим, базуючись на старій ремісничій (ручній) техніці, вона продовжувала співіснувати з попередніми формами пром-сті. Прогрес полягав тільки в тому, що наявність у М. поділу праці в перспективі (у поєднанні з ін. обставинами) створювала матеріальні передумови для подолання ручного вир-ва і заміни його вир-вом машинним. Поділ праці був підготовчою стадією до запровадження великої машинної індустрії (фабрики).

Панування М. в економічно розвинутих країнах Зх. Європи припадає на серед. 16 – 2-гу третину 18 ст. Країною класичної форми М. стала Англія. Мануфактурна пром-сть виникла тут після ліквідації кріпацтва, існувала в капіталіст. формі і тим самим уособлювала зростання капіталізму.

Одночасно конкретно-істор. обставини в Росії і Україні спричинили те, що мануфактурний період розвитку пром-сті збігся з кріпосницькою епохою. І тому в її межах тут виникли і протягом тривалого часу співіснували різні види мануфактур: капіталіст. та кріпосна (вотчинна, посесійна, казенна; див. Вотчинна промисловість, Посесія, Казенні заводи). Єдине, що було загальним для них, – це складний поділ праці всередині підпр-в. За своєю ж екон. природою вони являли собою категорії прямо протилежного порядку. Так, у капіталіст. М. з'єднання робітників в одній майстерні здійснювалося капіталом; вона з самого початку передбачала вільного найманого робітника, який продає свою робочу силу; заснована вона була, таким чином, на відносинах купівлі-продажу робочої сили, на відносинах екон. залежності; власниками закладів тут виступали підприємці і торговці, які будували своє панування на капіталі та конкуренції. Великим досягненням було те, що капіталіст. М. працювала вже на великий ринок, іноді – на всю націю. Що ж до кріпосної М., то: в основі організації праці в ній лежало кріпосне право (або його залишки; див. Кріпацтво); кріпаки, які в порядку панщини будували мануфактурні підпр-ва (а потім працювали на них), зберігали свої земельні наділи, що служили їм немовби натуральною заробітною платою; функціонувала вона на відносинах особистої залежності виробників; господарі підпр-в були одночасно і заводчиками, і поміщиками, які забезпечували своє панування на монополії і на своєму власницькому праві. У результаті кріпосна (насамперед вотчинна) М. стала своєрідним філіалом кріпосницького помістя, його пром. відгалуженням. Вона являла собою специфічну форму товарного вир-ва, яка широко використовувала натуральні ресурси маєтків і працю кріпосних селян. У зв'язку з цим відповідним був і вплив різних видів мануфактурних підпр-в на екон. розвиток країни: капіталіст. М. відігравала важливу позитивну роль у поширенні і зміцненні капіталіст. відносин у пром-сті; а от кріпосна М. так або інакше консервувала собою старі, докапіталіст. відносини.

В Україні істор. тенденції еволюції протилежних за своєю екон. природою М. найяскравіше проявилися в суконній пром-сті (найрозвинутішій тоді галузі). У 50-х рр. 19 ст., коли феодально-кріпосницька система госп-ва в цілому потрапила в смугу кризи, у суконному вир-ві капіталіст. М. (гол. центром якої тут був посад Клинці Чернігівської губернії; нині місто Брянської обл., РФ) почала посиленими темпами зростати, а кріпосна, навпаки, – інтенсивно занепадати. У результаті напередодні селянської реформи 1861 питома вага Клинців в усьому обсязі мануфактурного суконного вир-ва України досягла 47,5 %. Сел. реформа 1861, скасувавши кріпосне право, справила вирішальний вплив на подальший розвиток цього процесу.

Порівняно з простою кооперацією капіталіст. М. мала більш чітко виразніші капіталіст. відносини. Тут вир-во мало більші розміри; очолювали його здебільшого великі капіталісти; різниця між ними і робітниками була досить значною. З розвитком мануфактурного вир-ва збільшувалася залежність робітника від капіталіста. У той же час, виділяючись як архіт. оздоба на екон. будові, широкою основою якої були міське ремесло та сільс. промисли (див. Кустарні промисли), капіталіст. М. не могла ані охопити сусп. вир-во в усьому його обсязі, ані перетворити його докорінно. У 2-й пол. 19 ст. в ряді галузей пром-сті М. існувала як придаток до ф-ки. В історико-екон. плані М. була формою товарного і товарно-капіталістичного виробництва, що передувала фабрично-заводській індустрії (див. Промисловість фабрично-заводська).