Бібліографічне посилання: Войцехівська І.Н.,
Дмитрієнко М.Ф.
МАРГІНАЛІСТИКА [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 6: Ла-Мі / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2009. - 790 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Marginalistyka (останній перегляд: 18.03.2022)
Енциклопедія історії України ( Т. 6: Ла-Мі ) в електронній біблотеці
МАРГІНАЛІСТИКА
МАРГІНАЛІСТИКА – спеціальна історична дисципліна, яка вивчає, незалежно від часу появи, записи на полях, обкладинках та незаповнених сторінках рукописних і друкованих книг, що з'явилися після остаточного завершення авторської роботи над текстом або видання книги. Свою назву дисципліна отримала від лат. слова "margo" – край, кордон, межа. Слово "marginal" – той, що на краю, – прийшло до нас з французької. Об'єктом дослідження М. виступають усі види записів (авторські, вкладні, читацькі, дарчі) незалежно від їх змісту, власницької та хронологічної належності. Предметом М. є вивчення походження та історія виникнення окремих записів й позначок, місце їх знаходження в тексті (побутування), авторська й хронологічна належність, форми фіксації, характер і зміст наявної й вилученої інформації, прийоми й методи її здобуття та інтерпретації. Мета дослідження маргіналій – виявлення і всебічний комплексний аналіз відповідних записів та позначок, класифікація одержаної інформації та визначення її істор. вартості. Записи розрізняють за походженням: вкладні, дарчі, власницькі, купівельні, приписки до тексту або просто побутового характеру, істор. замітки; за типологією: позначки на полях, записи у вигляді заголовків, цілі фрази – цитати, приписки наприкінці тексту (покрайні записи); за характером і розміром: окремі слова, мовні зміни, фрази, позначки, окремі знаки. Відповідно до характеру маргіналії виконували якусь властиву тільки їм функцію. Вирізняються записи і за змістом (такі, що стосуються самого тексту, його оцінки, висловлюють згоду з ним, або свідчать про неприйняття тієї чи ін. думки, ідеї, й такі, що не мають відношення до тексту – нотатки з різноманітною інформацією), за графікою написання (різні форми відтворення літер алфавітів), засобом нанесення інформації (чорнила, олівець), за часом написання, приналежністю (авторством) тощо. Прикнижкові записи – це своєрідний реєстр однієї з найстародавніших пам'яток історії – геогр. назв. І хоча всім їм властива фрагментарність та суб'єктивізм, маргіналії дають змогу встановити контингент та соціальний склад власників і читачів, вказують на рівень освіченості, психології й к-ри окремих верств суспільства. |
дата публікації: 2009 р.
Література: - Тихомиров М.Н. Записки XIV–XVII вв. на рукописях Чудова монастыря. В кн.: Археологический ежегодник за 1958 г. М., 1960
- Благовещенская Е.В. Надписи крестьян и дворовых XVII–XIX вв. на книгах. "История СССР", 1965, № 1
- Апанович Е.М. Исторические записи на старопечатных и рукописных древних книгах. "История СССР", 1979, № 2
- Жолтовський П.М. Канцеляристи малюють на полях. "Жовтень", 1980, № 8
- Апанович Е.М. Рукописная светская книга XVIII в. на Украине: Исторические сборники. К., 1983
- Дмитрієнко М.Ф., Войцехівська І.Н. Маргіналії й маргіналістика. "УІЖ", 1990, № 3
- Їх же. Маргіналістика. В кн.: Джерелознавство історії України: Довідник. К., 1998
- Їх же. Маргіналістика. В кн.: Спеціальні історичні дисципліни: Довідник. Навчальний посібник. К., 2008.
|