ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1    Том (Україна - Українці) Кн. 2
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

МАРГОЛІН АРНОЛЬД ДАВИДОВИЧ

  Бібліографічне посилання: Лаас Н.О., Смольніков Ю.Б. МАРГОЛІН Арнольд Давидович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 6: Ла-Мі / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2009. - 790 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Margolin_A_D (останній перегляд: 18.03.2022)
Енциклопедія історії України ( Т. 6: Ла-Мі ) в електронній біблотеці

МАРГОЛІН АРНОЛЬД ДАВИДОВИЧ

МАРГОЛІН Арнольд Давидович (17.11.1877–29.10.1956) – громад. і політ. діяч, учений, юрист. Член-кореспондент Української вільної академії наук у США. Син Д.Марголіна. Н. в м. Київ. Закінчив юрид. ф-т Київ. ун-ту (1900), навч. за кордоном у Німеччині і Франції. Був членом Колегії адвокатів Росії.

Брав участь у кількох процесах щодо єврейс. погромів, став широко відомим після участі в Бейліса справі як слідчий та адвокат. 1911–13 керував таємним "Комітетом захисту Бейліса". Ген. секретар Південнорос. від-ня Союзу за рівні права євреїв у Росії (1905–17), засновник і голова Єврейс. територіальної орг-ції (1906–13). Був членом ЦК Партії народних соціалістів (див. Народно-соціалістична (трудова) партія; до 1917). Під час української революції 1917–1921 вступив до Української партії соціалістів-федералістів. З березня 1918 був членом Ген. суду УНР та Укр. Д-ви, обіймав посаду заст. нар. міністра закордонних справ у кабінетах В.Чехівського і С.Остапенка. Очолював укр. місію в Лондоні (Велика Британія) до листопада 1920, а також репрезентував Українську Народну Республіку під час переговорів з представниками Антанти в Одесі (1919) та на Паризькій мирній конференції 1919–1920.

З 1922 – в еміграції в США. Працював юристом, перекладачем, читав лекції в ун-тах. Виступив на захист С.Петлюри, показавши безпідставність звинувачень останнього в антисемітизмі, сприяв українсько-єврейс. порозумінню. Працював на посаді професора в Укр. тех. ін-ті в Нью-Йорку (США), його президент 1954–55. Співпрацював з щотижневиком "Народна воля". 1950 його було обрано почесним д-ром права Українського вільного університету (Мюнхен, ФРН).

П. у США.

дата публікації: 2009 р.

Праці:
  1. Украина и политика Антанты: записки єврея и гражданина. Берлин, 1923
  2. Нью-Йорк, 1922 (англ. вид. – 1977)
  3. The Jews of Eastern Europe. New York, 1926
  4. From a political Diary: Russia, the Ukraine, and America 1905–1945. New York, 1946
  5. George Fedotov and his predictions on the future fate of the USSR and of its enslaved peoples. Scranton, 1955
  6. Основы государственного устройства США. Нью-Йорк, 1954 (укр. вид. – 1956).
Література:
  1. Chubaty N.D. Dr. Arnold Margolin. "The Ukrainian Quarterly", 1956, vol. 12, nr. 4
  2. Шульгин О.Я. Сторінка минулого (пам'яті А.Д. Марголіна). "Овид", 1957, № 9
  3. Хитерер В. Арнольд Давидович Марголин – защитник Бейлиса. "Вестник Еврейского университета в Москве" (М.–Иерусалим), 1994, № 3 (7)
  4. Довідник з історії України, т. 2. К., 1995
  5. Стрельський Г., Трубайчук А. Михайло Грушевський, його сподвижники й опоненти. К., 1996
  6. Стрельський Г. Діячі України доби національно-визвольних змагань (1917–1920). "Історія в школі", 1998, № 11
  7. Шульгин О. Без території: Ідеологія та чин Уряду УНР на чужині. К., 1998
  8. Стрельський Г.В. Українські дипломати доби національно-державного відродження (1917–1920 рр.). К., 2000
  9. Маврін О. Спогади Арнольда Марголіна про роботу Української делегації на Паризькій мирній конференції 1919 р. (Деякі неформальні результати формальної поразки української дипломатії). В кн.: Україна дипломатична, вип. 4. К., 2004
  10. Стрельський Г. Марголін Арнольд Давидович. В кн.: Українські історики ХХ ст.: Біобібліографічний довідник: (Серія: Українські історики, вип. 2, ч. 2). К., 2004
  11. Khiterer V. Arnold Davidovich Margolin: Ukrainian-Jewish jurist, statesman and diplomat. "Revolutionary Russia", 2005, vol. 18, nr. 2
  12. Її ж. Jewish life in Kyiv at the Turn of the Twentieth Century. В кн.: Україна модерна, ч. 10. К.–Львів, 2006.

див. також ресурси Електронної бібліотеки “Україніка” (НБУВ)


Посилання:
  • АНТАНТА
  • БЕЙЛІСА СПРАВА
  • ЧЕХІВСЬКИЙ ВОЛОДИМИР МУСІЙОВИЧ
  • КИЇВ
  • МАРГОЛІН ДАВИД СЕМЕНОВИЧ
  • НАРОДНО-СОЦІАЛІСТИЧНА (ТРУДОВА) ПАРТІЯ
  • ОДЕСА
  • ОСТАПЕНКО СЕРГІЙ СТЕПАНОВИЧ
  • ПАРИЗЬКА МИРНА КОНФЕРЕНЦІЯ 1919–1920
  • ПЕТЛЮРА СИМОН ВАСИЛЬОВИЧ
  • УКРАЇНСЬКА НАРОДНА РЕСПУБЛІКА
  • УКРАЇНСЬКА РЕВОЛЮЦІЯ 1917–1921
  • УКРАЇНСЬКА ПАРТІЯ СОЦІАЛІСТІВ - ФЕДЕРАЛІСТІВ (УПСФ)
  • УКРАЇНСЬКА ВІЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК
  • УКРАЇНСЬКИЙ ВІЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ (УВУ)

  • Пов'язані терміни:
  • ЄВРЕЇ В УКРАЇНІ
  • КОНСТИТУЦІЙНИЙ ВИМІР УКРАЇНСЬКОЇ ІСТОРІЇ (ДО ПОЧАТКУ 1990-Х РОКІВ)
  • ЛУБНИ
  • МАРГОЛІН ДАВИД СЕМЕНОВИЧ
  • НАРАДА ПОСЛІВ І ГОЛІВ ДИПЛОМАТИЧНИХ МІСІЙ УНР (1919-1920)
  • ОЛЕСНИЦЬКИЙ ЯРОСЛАВ
  • УКРАЇНСЬКО-АНТАНТІВСЬКІ ПЕРЕГОВОРИ 1919
  • УКРАЇНСЬКИЙ РОБІТНИЧИЙ УНІВЕРСИТЕТ У ПРАЗІ
  • УКРАЇНСЬКИЙ СОЦІОЛОГІЧНИЙ ІНСТИТУТ У ПРАЗІ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)