Бібліографічне посилання: Котова Н.С. МАРІУПОЛЬСЬКА КУЛЬТУРНО-ІСТОРИЧНА ОБЛАСТЬ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 6: Ла-Мі / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2009. - 790 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Mariupolska_istorichna_oblast (останній перегляд: 18.03.2022)
Енциклопедія історії України ( Т. 6: Ла-Мі ) в електронній біблотеці

МАРІУПОЛЬСЬКА КУЛЬТУРНО-ІСТОРИЧНА ОБЛАСТЬ – область поширення кількох подібних між собою археологічних культур доби розвинутого неоліту – початку енеоліту (див. Мідно-кам'яний вік), виділена І.Васильєвим. Назва від могильника в м. Маріуполь. М.к.-і.о. включає культури: азово-дніпровську, нижньодонську, воронезько-донську, самарську на Волзі, прикаспійську та вірьовкінську групу пам'яток у дніпро-донецькому регіоні. Відомі поселення та ґрунтові могильники. Основа госп-ва – скотарство та мисливство, можливе землеробство. Посуд виготовлений із глини з домішкою органіки. Більшість посудин має плоскі денця та комірцевиді вінця. Орнамент включає гребінцеві відбитки у вигляді рядів ялинки, зигзагу, а також прокреслені лінії та стрічкові композиції. Лише посуд пізньої азово-дніпровської к-ри орнаментований переважно наколами та прокресленими лініями. Прикраси: перламутрове намисто, платівки з ікол кабана, підвіски з зубів тварин і морських черепашок, фігурки з кістки. Поховання здійснювалися в індивідуальних ямах, розташованих рядами. Лише для пізньої азово-дніпровської к-ри характерні колективні поховання у великих ямах, розрахованих на допоховання, подекуди з підбоєм або з дерев'яним перекриттям та входом. Померлих клали на спині випростано з широтною орієнтацією. Є поодинокі тілоспалення. У поховальному обряді використовували вогонь та камінь. У 4 тис. до н. е. населення азово-дніпровської та самарської к-р починає створювати жертовні майданчики на поверхні могильників. Від них залишилися розбитий посуд, знаряддя праці та кістки тварин.