Бібліографічне посилання: Плахонін А.Г. МАРТІН І [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 6: Ла-Мі / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2009. - 790 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Martin_I (останній перегляд: 18.03.2022)
Енциклопедія історії України ( Т. 6: Ла-Мі ) в електронній біблотеці

МАРТІН І (р. н. невід.–17.09. 655) – Папа (05.07.649–653), християн. мученик (день пошанування 14 квітня за ст. ст.). Н. в м-ку Тудер (поблизу Перуджі, Італія). Син священика Фабріція. Правління М. I знаменувалося боротьбою з єрессю монофілітів та протистоянням з імператорами Візантії, які на той час контролювали Пд. та Центр. Італію. Скликаний 649 М. I Латеранський синод засудив не тільки єретиків, але й реліг. едикти імператорів Констанса II та його попередника Іраклія. У відповідь імператор наказав наміснику у Равенні викрасти Папу та доправити його в Константинополь. Лише після заміни равенського екзарха М. I було ув'язнено. 19 грудня 654 у Константинополі відбувся суд, на якому М. I було засуджено до страти як зрадника імператора. Лише за кілька тижнів його помилували та наприкінці березня відіслали до м. Херсон (див. Херсонес Таврійський), де він і помер.

До сьогодні не вщухла дискусія про місце поховання М. I у Херсоні (Херсонесі Таврійському), з яким археологи пов'язують декілька храмів у Херсонесі та його околицях. Існує версія, що прах М. I було вивезено до Риму.

До нашого часу збереглися списки двох листів М. I з Херсона (Херсонеса Таврійського), які є важливими джерелами з історії ранньовізант. Криму.