ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1    Том (Україна - Українці) Кн. 2
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

МАРТОС ІВАН ПЕТРОВИЧ

  Бібліографічне посилання: Ковпаненко Н.Г. МАРТОС Іван Петрович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 6: Ла-Мі / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2009. - 790 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Martos_I_P (останній перегляд: 18.03.2022)
Енциклопедія історії України ( Т. 6: Ла-Мі ) в електронній біблотеці

МАРТОС ІВАН ПЕТРОВИЧ

МАРТОС Іван Петрович (1754, можливо, 1752 чи 1753 – п. 05.04.1835) – скульптор. Академік петерб. Академії мист-в (з 1782), професор (1794). Батько О.Мартоса. Н. в м. Ічня в сім'ї ічнянського сотенного отамана, вихідця із козацько-старшинського роду з Полтавщини (див. Мартоси). Навч. в петерб. Академії мист-в (1764–73) у Л.Роллана і Н.-Ф.Жілле. 1774–79 – пенсіонер Академії мист-в у Римі (Італія). 1779 назначений ад'юнкт-професором по скульптурі петерб. Академії мист-в, в якій працював до кінця життя (з 1814 – ректор). У останні 20 років діяльності – офіц. скульптор Російської імперії. Після повернення з Риму виконав низку портретів (бюсти М.Паніна, 1780, і А.Паніної, 1782). У 1780–90-х рр. виступив як майстер меморіальної скульптури та монументально-декоративної пластики для архіт. споруд. У творах, виконаних у стилі класицизму, поєднував величну піднесеність образів із щирістю почуттів. Започаткував своєрідний тип рос. класичного надгробка (кн. С.Волконській, 1782, кн. О.Куракіній, 1792, кн. Є.Гагаріній, 1803). Автор надмогильних пам'ятників: генерал-фельдмаршалу П.Румянцеву-Задунайському в Успенському соборі Києво-Печерської лаври (у співавт. з Т. де Томоном, 1797–1805), гетьману К.Розумовському в Батурині (1803–05), І.Висоцькому на кладовищі Видубицького Свято-Михайлівського монастиря в Києві (1820-ті рр.) – усі не збереглися. У галузі декоративної пластики прагнув органічної єдності архіт. і скульптурних форм (рельєфи і статуї для Казанського собору в Санкт-Петербурзі). З поч. 19 ст. працював над пам'ятниками-монументами (А.-Е.Рішельє в Одесі, 1823–28, М.Ломоносову в Архангельську (нині місто в РФ), 1826–29, кн. Г.Потьомкіну в Херсоні, 1829–35, та ін.). М. не поривав зв'язків з Україною. На своєму найкращому творі – пам'ятнику К.Мініну і кн. Д.Пожарському в Москві (1804–18) – написав: "Сочинил и изваял Іоанн Петрович Мартос родом из Ични".

П. у м. С.-Петербург.

1980 в Ічні споруджено пам'ятник І.Мартосу.

дата публікації: 2009 р.

Література:
  1. Коваленская Н. Мартос. М.–Л., 1938
  2. Алпатов М.В. Иван Петрович Мартос: 1752–1835. М.–Л., 1947
  3. Історія українського мистецтва, т. 4, кн. 1. К., 1969
  4. Гофман И.М. Иван Петрович Мартос. Л., 1970
  5. Степовик Д.В. Українське мистецтво першої половини ХIХ століття. К., 1982.

Посилання:
  • БАТУРИН
  • ІЧНЯ
  • ХЕРСОН, ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР
  • КЛАСИЦИЗМ
  • КИЇВ
  • ЛОМОНОСОВ МИХАЙЛО ВАСИЛЬОВИЧ
  • МАРТОС ОЛЕКСІЙ ІВАНОВИЧ
  • МАРТОСИ
  • МОСКВА
  • ОДЕСА
  • ПОТЬОМКІН ГРИГОРІЙ ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • РІШЕЛЬЄ АРМАН-ЕММАНУЕЛЬ-СОФІЯ-СЕПТІМАНІ ДЕ ВІНЬЄРО ДЮ ПЛЕССІ, ГРАФ ДЕ ШИНОН, ГЕРЦОГ ДЕ РІШЕЛЬЄ
  • РОСІЙСЬКА ІМПЕРІЯ
  • РОЗУМОВСЬКИЙ КИРИЛО ГРИГОРОВИЧ
  • РУМЯНЦЕВ-ЗАДУНАЙСЬКИЙ ПЕТРО ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • САНКТ-ПЕТЕРБУРГ
  • УСПЕНСЬКИЙ СОБОР, СВЯТО-УСПЕНСЬКИЙ СОБОР КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКОЇ ЛАВРИ
  • ВИДУБИЦЬКИЙ СВЯТО-МИХАЙЛІВСЬКІЇ МОНАСТИР У КИЄВІ

  • Пов'язані терміни:
  • ЧЕРНІГІВСЬКА ОБЛАСТЬ
  • ІТАЛІЯ, ІТАЛІЙСЬКА РЕСПУБЛІКА
  • КЛАСИЦИЗМ
  • КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНИЙ ЗАПОВІДНИК, НАЦІОНАЛЬНИЙ КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКИЙ ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНИЙ ЗАПОВІДНИК
  • МАРТОС ІВАН РОМАНОВИЧ
  • МАРТОС ОЛЕКСІЙ ІВАНОВИЧ
  • МАРТОСИ
  • МОСКВА
  • РІШЕЛЬЄ АРМАН-ЕММАНУЕЛЬ-СОФІЯ-СЕПТІМАНІ ДЕ ВІНЬЄРО ДЮ ПЛЕССІ, ГРАФ ДЕ ШИНОН, ГЕРЦОГ ДЕ РІШЕЛЬЄ
  • САНКТ-ПЕТЕРБУРГ
  • УСПЕНСЬКИЙ СОБОР, СВЯТО-УСПЕНСЬКИЙ СОБОР КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКОЇ ЛАВРИ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)