 Бібліографічне посилання: Ковпаненко Н.Г.
МАРТОС Іван Петрович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 6: Ла-Мі / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2009. - 790 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Martos_I_P (останній перегляд: 18.03.2022)
 Енциклопедія історії України ( Т. 6: Ла-Мі ) в електронній біблотеці
МАРТОС ІВАН ПЕТРОВИЧ
 |  |
МАРТОС Іван Петрович (1754, можливо, 1752 чи 1753 – п. 05.04.1835) – скульптор. Академік петерб. Академії мист-в (з 1782), професор (1794). Батько О.Мартоса. Н. в м. Ічня в сім'ї ічнянського сотенного отамана, вихідця із козацько-старшинського роду з Полтавщини (див. Мартоси). Навч. в петерб. Академії мист-в (1764–73) у Л.Роллана і Н.-Ф.Жілле. 1774–79 – пенсіонер Академії мист-в у Римі (Італія). 1779 назначений ад'юнкт-професором по скульптурі петерб. Академії мист-в, в якій працював до кінця життя (з 1814 – ректор). У останні 20 років діяльності – офіц. скульптор Російської імперії. Після повернення з Риму виконав низку портретів (бюсти М.Паніна, 1780, і А.Паніної, 1782). У 1780–90-х рр. виступив як майстер меморіальної скульптури та монументально-декоративної пластики для архіт. споруд. У творах, виконаних у стилі класицизму, поєднував величну піднесеність образів із щирістю почуттів. Започаткував своєрідний тип рос. класичного надгробка (кн. С.Волконській, 1782, кн. О.Куракіній, 1792, кн. Є.Гагаріній, 1803). Автор надмогильних пам'ятників: генерал-фельдмаршалу П.Румянцеву-Задунайському в Успенському соборі Києво-Печерської лаври (у співавт. з Т. де Томоном, 1797–1805), гетьману К.Розумовському в Батурині (1803–05), І.Висоцькому на кладовищі Видубицького Свято-Михайлівського монастиря в Києві (1820-ті рр.) – усі не збереглися. У галузі декоративної пластики прагнув органічної єдності архіт. і скульптурних форм (рельєфи і статуї для Казанського собору в Санкт-Петербурзі). З поч. 19 ст. працював над пам'ятниками-монументами (А.-Е.Рішельє в Одесі, 1823–28, М.Ломоносову в Архангельську (нині місто в РФ), 1826–29, кн. Г.Потьомкіну в Херсоні, 1829–35, та ін.). М. не поривав зв'язків з Україною. На своєму найкращому творі – пам'ятнику К.Мініну і кн. Д.Пожарському в Москві (1804–18) – написав: "Сочинил и изваял Іоанн Петрович Мартос родом из Ични". П. у м. С.-Петербург. 1980 в Ічні споруджено пам'ятник І.Мартосу. |
дата публікації: 2009 р.
Література: - Коваленская Н. Мартос. М.–Л., 1938
- Алпатов М.В. Иван Петрович Мартос: 1752–1835. М.–Л., 1947
- Історія українського мистецтва, т. 4, кн. 1. К., 1969
- Гофман И.М. Иван Петрович Мартос. Л., 1970
- Степовик Д.В. Українське мистецтво першої половини ХIХ століття. К., 1982.
|
