Бібліографічне посилання: Швидкий В.П. МАСЛОВ Сергій Іванович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 6: Ла-Мі / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2009. - 790 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Maslov_S_I (останній перегляд: 18.03.2022)
Енциклопедія історії України ( Т. 6: Ла-Мі ) в електронній біблотеці

МАСЛОВ Сергій Іванович (29 (17).11.1880–11.01.1957) – літературознавець, книгознавець і педагог. Проф. (1934). Чл.-кор. АН УРСР (нині Національна академія наук України; 1939). Брат В.Маслова. Н. в м. Ічня. 1898–99 навч. в Київ. політех. ін-ті, 1900 та 1901–07 – у Київ. ун-ті. Брав активну участь у студентському революц. русі, за що його було віддано в солдати в числі 183-х студентів Київ. ун-ту і вислано до Луцька (1900). У цей час М. захопився нар. творчістю, збирав матеріали для словника укр. мови, які пізніше використав Б.Грінченко. Після солдатської служби закінчив Київ. ун-т (1907). З 1914 – приват-доцент Київ. ун-ту (нині Київський національний університет імені Тараса Шевченка; з 1935 – професор, з 1943 – д-р філол. н.). Працював в ун-ті зав. кафедри історії рос. мови та літератури, викладав на Вищих жін. курсах, 1914–17 – також у нар. та робітничо-сел. ун-тах, Археол. ін-ті, польс. жін. г-зії в Києві. Був секретарем Історичного товариства Нестора-літописця, 1921–27 – член К-ту з охорони пам'яток старовини і мист-ва, з 1922 – дійсний член, з 1923 – позаштатний співробітник Українського наукового інституту книгознавства, згодом там же – голова Комісії з історії книги, 1926 – зав. відділу стародруків Всенар. б-ки України (1934–36 – Держ. б-ка ВУАН, з 1936 – Б-ка АН УРСР; нині Бібліотека національна України імені В.Вернадського). 1939–50 – зав. відділу давніх укр. та рос. літератур Б-ки АН УРСР (з 1948 – Держ. публічна б-ка УРСР; нині НБУВ).

Перша наук. праця – "Лірники Полтавської і Чернігівської губерній" (1902). Автор численних досліджень з історії давніх укр. та рос. літератур ("Казанье Мелания Смотрицкого на честный погреб о. Леонтия Карповича", "Наука Леонтія Карповича в неділю перед Різдвом", "Описание рукописей Исторического общества Нестора летописца" (усі – 1908), "Обзор рукописей Библиотеки императорского университета св. Владимира" (1910), оглядів полемічної, драм., віршованої літератури 16–18 ст., праць з палеографії, бібліографістики, історії книгодрукування, фольклору, історії мови. Написав розвідку "Культурно-національне відродження на Україні в кінці ХVI і першій половині ХVII ст." (1946), вступну статтю та коментарі до фототипічного видання 1800 "Слова о полку Ігоревім" (1950). Співред. (з Є.Кирилюком) та один з авторів "Нарису історії української літератури" (1946), який ЦК КПУ піддав критиці за "буржуазний націоналізм". За висновками спеціалістів, праці М. є зразком дослідження давніх східнослов'ян. літератур, рукописної спадщини та історії укр. книгодрукування. Свою наукову бібліотеку (11 тис. прим.) подарував Державній публічній б-ці УРСР.

П. у м. Київ.