Бібліографічне посилання: Усенко П.Г. МАСЛОВ Василь Іванович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 6: Ла-Мі / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2009. - 790 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Maslov_V_I (останній перегляд: 18.03.2022)
Енциклопедія історії України ( Т. 6: Ла-Мі ) в електронній біблотеці

МАСЛОВ Василь Іванович (02.01. 1885(21.12.1884)–22.03.1959) – літературознавець, історик літератури, етнограф. Брат С.Маслова. Н. в м. Ічня. Навч. в Прилуцькій г-зії, яку закінчив 1903 із золотою медаллю. 1903 вступив на історико-філол. ф-т Моск. ун-ту, потім перейшов до Київ. ун-ту (нині Київський національний університет імені Тараса Шевченка; 1904–09). Наук. роботою почав займатися в студентські роки під кер-вом проф. В.Перетца. 1910 затверджений штатним стипендіатом на кафедрі рос. мови і словесності при Київському ун-ті, у 1913/14 навч. році склав магістерські іспити. Від 1915 – приват-доцент Київ. ун-ту, від 1917 – приват-доцент Вищих жін. курсів. 1915–20, крім лекцій з рос. літ. і практичних занять, викладав рос. мову і літературу в київ. г-зіях. Викладав на пед. курсах, реорганізованих у Прилуцький пед. технікум (1920–27). 1927 очолив Прилуцький окружний музей, створений на базі сокиринської колекції пам'яток старовини і мист-ва Г.Ґалаґана і Прилуцького повітового музею. У музеї заснував "Відділ культурних робітників Прилуччини", де концентрувалися документи і матеріали, пов'язані з життям та діяльністю Є.Гребінки, М.Костомарова, М.Маркевича, Г.Ґалаґана, Т.Шевченка. Завдяки енергійним заходам М. музей перетворився в краєзнавчий осередок, який займався вивченням Прилуччини. Ініціатор створення 1927 при міськ. кабінеті політ. освіти музейної секції, співробітники якої підготували реєстр пам'яток історії, к-ри і природи Прилуччини. Започаткував видання "Бюлетеня Прилуцького окружного музею", в якому друкувалися розвідки місц. дослідників, а також київ. вчених С.Маслова і М.Макаренка (вип. 1. Прилуки, 1928; вип. 2. Прилуки, 1929).

1929 М., унаслідок злісного наклепу, було знято з посади зав. музеєм. Від 1930 – наук. співробітник ВУАН, працював у фольклорно-етнографічній комісії, після реорганізації – в Ін-ті історії матеріальної к-ри ВУАН. Від вересня 1937 – в. о. професора кафедри рос. літератури у Київ. пед. ін-ті (нині Національний педагогічний університет), зав. кафедри рос. літератури, голова Держ. комісії на літ. ф-ті заочного сектору ін-ту. Читав лекції з історії рос. літератури 18-го –1-ї пол. 19 ст., спецкурси з історії російсько-укр. культ. і літ. зв'язків у 2-й пол. 19 ст. У часи нім. окупації Києва – референт при пед. ін-ті, після його закриття – при шкільному відділі. Займався дисертаційною роботою на тему: "Томас Мур в російській літературі", запланованою напередодні війни. За фундаментальну наук. працю "Літературна діяльність К.Ф.Рилеєва", опубл. 1912, після публічного захисту 1944 М. присвоєно наук. ступінь канд. філол. н. Від 1944 науково-пед. діяльність М. пов'язана з Київ. держ. ун-том, де він працював старшим викл., від 1946 – доцентом, керував студентським гуртком з рос. літератури 19 ст. Автор праць з історії укр. і рос. літератури, фольклору, етнографії, археології. М. належить кілька неопубл. праць: "Українське минуле в російській літературі пушкінської доби", "Вплив декабристського руху на українську літературу 19 ст.", "Джерела поезії декабристів" та ін.

П. у м. Київ.