Бібліографічне посилання: Кислий О.Є. МАТРІАРХАТ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 6: Ла-Мі / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2009. - 790 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Matriarkhat (останній перегляд: 18.03.2022)
Енциклопедія історії України ( Т. 6: Ла-Мі ) в електронній біблотеці

МАТРІАРХАТ (від лат. mater, matris – мати і грец. άρχή – влада) – термін, що використовується в істор. та суспільно-політ. літературі в різних значеннях (також: материнське право, матернітет, гінекократія). У 2-й пол. 19 ст., після досліджень І.-Я.Бахофена, Л.-Г.Моргана, Ф.Енгельса, затвердилось розуміння М. як початкової стадії розвитку первісного суспільства, що змінюється патріархатом. Теорія базувалася на окремих тогочасних етногр. спостереженнях (високе сусп. становище жінки в общинах ірокезів, гуронів та ін.). Для розвитку соціологічної думки свого часу така схема періодизації була важлива, оскільки стала поштовхом до перегляду спрощеної патріархальної теорії походження держави (за Платоном та Арістотелем). Подальше накопичення етногр. матеріалів до певної міри свідчило, що М. не є стадійно-системною ланкою періодизації первісної історії. Тому в працях дослідників 2-ї пол. 20 ст. в СРСР поняття "матріархат" переосмислено як соціальну рівноправність статей, що стало суперечити самому смислу терміна. Вдале використання терміна залишається для позначення материнськородових інститутів, а також особливого стану сусп-ва, коли маскулінізація населення (історично зумовлена потреба в перевищенні чисельності чоловіків над жінками) була економічно не вигідна.

Фемінізація населення спостерігалася: 1) у тих первісних соціумах, які не зазнавали різких суперечностей розвитку (такі суперечності приводили до маскулінізації населення) та в яких відтворення соціального життя в більшій мірі залежало від жінки; 2) у нечисленних колективах, починаючи зі стадії переходу до відтворювального господарювання й до формування д-ви, як реакція на недостатню чисельність (чи соціально-екон. активність) чол. частини населення. Звідси легенди про жінок-військовиків, що заміняють у відповідних випадках чоловіків (у сх. слов'ян періоду Давньорус. д-ви – Василина Микулішна).

Зазначений вище пункт перший показує, що М. можна розуміти як певний істор. етап у розвитку привласнюючого господарства до системної кризи цього способу господарювання. Опосередкованим свідченням М. можна вважати дещо вищу тривалість життя в населення в епоху мезоліту згідно даним палеодемографії, напр., на території України. Серед істор. прикладів матріархальних відносин, зазначених у пункті другому, – племена сарматів у Пн. Причорномор'ї (свідчення антич. джерел про Амагу та легенди амазонок). Археол. приклади: ранні землеробські сусп-ва з материнськородовою організацією.

Термін "матріархат" (чи супутні) іноді використовується в соціології сучасних гендерних (від англ. gender – стать) студій для зіставлення істор. нерівності статей.