Бібліографічне посилання: Бондарчук П.М. МАЙБОРОДА Георгій Іларіонович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 6: Ла-Мі / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2009. - 790 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Mayboroda_G_I (останній перегляд: 18.03.2022)
Енциклопедія історії України ( Т. 6: Ла-Мі ) в електронній біблотеці

МАЙБОРОДА Георгій Іларіонович (01.12(18.11).1913–06.12. 1992) – композитор, нар. арт. СРСР (1960). Н. на х. Пелехівщина (нині село Глобинського р-ну Полтав. обл.). Брат П.Майбороди. 1936–41 навч. в Київ. консерваторії (клас композиції Л.Ревуцького); 1946–49 – в аспірантурі Київ. консерваторії (нині Національна музична академія України). 1950–58 – викладач музично-теор. дисциплін Київ. консерваторії. 1956–67 – заст. голови правління Спілки композиторів України, 1962–69 – секретар Спілки композиторів СРСР, 1967–68 – голова правління Спілки композиторів України.

Творчості М. притаманна героїко-патріотична тематика. Тв.: опери – "Милана" (1957, 2-га редакція – 1981), "Арсенал" (1960), "Тарас Шевченко" (1964), "Ярослав Мудрий" (1973); симфонічні поеми – "Лілея" (1939, 2-га редакція – 1947), "Каменярі" (1941), "Гуцульська рапсодія" (1949, 2-га редакція – 1952); вокально-симфонічна поема "Запорожці" (1954); 4 симфонії (1940, 1953, 1978, 1986); симфонічна сюїта "Король Лір" (1959, 2-га редакція – 1979); "Радісна увертюра" (1985); концерти – для голосу (1969), для скрипки (1977); романси, пісні, музика до кінофільмів. Опублікував зб. обробок нар. пісень "Із живих джерел" (1990).

Лауреат Держ. премії УРСР ім. Т.Шевченка (1963).

П. у м. Київ.