Бібліографічне посилання: Бондарчук П.М. МАЙБОРОДА Платон Іларіонович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 6: Ла-Мі / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2009. - 790 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Mayboroda_P_I (останній перегляд: 18.03.2022)
Енциклопедія історії України ( Т. 6: Ла-Мі ) в електронній біблотеці

МАЙБОРОДА Платон Іларіонович (01.12.1918–08.07.1989) – композитор, нар. арт. СРСР (1979). Н. на х. Пелехівщина (нині село Глобинського р-ну Полтав. обл.). Брат Г.Майбороди. 1939–41 навч. в Київ. консерваторії (клас композиції Л.Ревуцького), яку закінчив 1947. 1947–50 – викладач Київ. консерваторії (нині Національна музична академія України). Тв.: для симфонічного оркестру – "Героїчна увертюра" (1947); вокально-симфонічні – "Дума про Дніпро" (1954), поема "Тополя" (1966), кантата "Полтава" (1974); думи, хори, ліричні пісні ("Білі каштани", "Журавлі", "Київський вальс", "Любов моя", "Ми підем, де трави похилі", "Моя стежина", "Пісня про вчительку", "Рідна мати моя" ("Пісня про рушник"), "Я до тебе у пісні іду" та ін.). Писав музику до драм. вистав і кіноф-мів: "Долина синіх скель" (1955), "Далеке і близьке" (1957), "Літа молодії" (1959, 1-ша премія на 2-му Всесоюзному кінофестивалі), "Кров людська – не водиця" (1960), "Абітурієнтка" (1973), "Прості турботи" (1974), "Дипломати мимоволі" (1977) та ін. Видав зб. "Українські народні пісні в записах Платона Майбороди" (1986).

Лауреат Держ. премії СРСР (1950) і Держ. премії УРСР ім. Т.Шевченка (1962).

П. у м. Київ.