Бібліографічне посилання: Осташко Т.С. МАЗЕПА Ісаак Прохорович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 6: Ла-Мі / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2009. - 790 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Mazepa_I_P (останній перегляд: 18.03.2022)
Енциклопедія історії України ( Т. 6: Ла-Мі ) в електронній біблотеці

МАЗЕПА Ісаак Прохорович (16. 08.1884–18.03.1952) – громад., політ. і держ. діяч, публіцист. Н. в с. Костобобрів (нині село Семенівського р-ну Черніг. обл.). Освіту здобув на природничому ф-ті Петерб. ун-ту (1904–10), був активним діячем укр. студентської громади в Санкт-Петербурзі. Від 1905 – член Революційної української партії, 1906 – Української соціал-демократичної робітничої партії, член петерб. осередку УСДРП і редколегії час. "Вільна Україна". 1912–13 працював агрономом у Нижегородському, від 1914 – Катеринославському губернських земствах (див. Земства).

1917 – член Катериносл. губернської революц. ради, 1918 – член управи Катериносл. губернського земства, організатор вільного козацтва на Катеринославщині. Провідний діяч УСДРП, ред. парт. час. "Наше слово" (Катеринослав (нині м. Дніпропетровськ), 1917–18), "Голос робітника" (1918). У січні 1919 – депутат Трудового конгресу України. Від 9 квітня 1919 – нар. міністр внутр. справ Української Народної Республіки, 27 серпня 1919 – 25 травня 1920 – голова Ради народних міністрів Української Народної Республіки; брав участь у Першому Зимовому поході Армії УНР 1919–1920. У травні–червні 1920 – нар. міністр земельних справ УНР.

Від 1920 жив на еміграції у Львові, був ред. час. "Соціалістична думка". Від 1923 – на еміграції в Чехословаччині, професор Української господарської академії в Подєбрадах, Українського соціологічного інституту в Празі. Належав до проводу Закордонної групи Української соціал-демократичної робітничої партії, був членом виконкому Соціаліст. робітн. інтернаціоналу. Від 1945 мешкав в Австрії та Німеччині. Від жовтня 1946 – професор Українського технічно-господарського інституту в Мюнхені (Баварія). Співзасн. Укр. нац. ради на еміграції (1948), голова уряду УНР на еміграції (1948 – січень 1952; див. Державний центр УНР на еміграції). Засн. Української соціалістичної партії (1950). Публіцистичну спадщину М. становить низка праць, в яких зібрано і систематизовано документи про держ. буд-во в Україні 1917–20, подано ґрунтовний аналіз діяльності політ. партій і діячів національно-визвол. руху.

П. у м. Аугсбург (ФРН).