Бібліографічне посилання: Ричка В.М., Блануца А.В. МЕЧНИК [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 6: Ла-Мі / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2009. - 790 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Mechnyk (останній перегляд: 18.03.2022)
Енциклопедія історії України ( Т. 6: Ла-Мі ) в електронній біблотеці

МЕЧНИК – двірський чин у Київській Русі, появу якого дослідники відносять до 2-ї пол. 10 ст. У законодавчому кодексі 11 ст. "Руська правда" його життя захищається 40-гривенним штрафом (вирою). У статті 41 Короткої редакції "Руської правди" він виступає як судово-урядовий виконавець: на його користь надходить частина прибутків від суд. зборів – "продаж". Тричі М. згадується в давньорус. літописах (1146, 1174, 1175). Із цих повідомлень випливає, що в 12 ст. М. завідував князівським арсеналом зброї.

У Великому князівстві Литовському М. входив до складу двірських урядників, що надавало йому право засідати в "господарській раді" (див. Пани-рада). Під час урочистих церемоній та на засіданні панів-ради М. тримав й подавав господарю меч – символ влади монарха ВКЛ. Це був почесний титул, і литов. великий князь надавав його особам благородного походження, еліті ВКЛ. Напр., у 16 ст. мечниками ВКЛ були пани Сирута та Миколай Петрович. У Короні Польській та Речі Посполитій уряд М. належав до категорії земських урядників і також був почесним титулом. Його отримували особи князівського й шляхетського походження. Після Люблінської унії 1569 уряд М. введений також і у всіх укр. воєводствах Речі Посполитої.