Бібліографічне посилання: Пиріг Р.Я. МЕЛЬНИЧЕНКО Володимир Юхимович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 6: Ла-Мі / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2009. - 790 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Melnychenko_V_Yu (останній перегляд: 18.03.2022)
Енциклопедія історії України ( Т. 6: Ла-Мі ) в електронній біблотеці

МЕЛЬНИЧЕНКО Володимир Юхимович (н. 20.02.1946) – історик, архівіст, публіцист. Д-р істор. н. (1987), чл.-кор. Академії пед. наук України (2003). Засл. діяч н. і т. України (2004). Закінчив істор. ф-т Київ. ун-ту. 1971–75 працював в Інституті історії партії при ЦК Компартії України – філіалі Інституту марксизму-ленінізму при ЦК КПРС, 1976–87 – в апараті ЦК Комуністичної партії України. Канд. дисертацію захистив 1972, докторську – 1987. У липні 1987 став заст. директора Ін-ту історії партії при ЦК Компартії України – філіалу Ін-ту марксизму-ленінізму при ЦК КПРС. З його ініціативи співробітники архіву розгорнули велику пошукову роботу, у т. ч. в архівосховищах Москви, з метою створення документального збірника про голодомор 1932–1933 років в УСРР (збірник був опубл. за спец. рішенням політбюро ЦК КПУ 1990). Одним з перших почав досліджувати життя і діяльність голови РНК УСРР Х.Раковського. Активно сприяв дослідженню ін. "білих плям" вітчизн. історії.

1989 М. перейшов на роботу в апарат ЦК КПРС, з 1991 очолив Центр. музей В.Леніна. Перетворив музей в Історико-культ. центр, в експозиціях якого були представлені раніше закриті матеріали з біографії вождя більшовиків. Великий наук. і суспільно-політ. резонанс у пострад. країнах викликала його книга "Феномен и фантом Ленина" (1993).

2001 М. став ген. директором відкритого в Москві Культ. центру України. Центр розгорнув багатопрофільну просвітницьку роботу серед укр. діаспори в РФ і рос. громадськості. Одночасно М. займається плідною науково-дослідною роботою в галузі укр.-рос. культурних і суспільно-політ. зв'язків. Результати цієї роботи представлені у виданих у Москві монографічних працях про М.Грушевського, Т.Шевченка, О.Бодянського та ін. Цикл фундаментальних праць, присвячених моск. шевченкіані, знайшов визнання серед фахівців і широкої громадськості. Книга про перебування М.Грушевського в Москві заповнила "білу пляму" в біографії великого вченого і громадсько-політ. діяча. Усього перу М. належить більше 30 книг, сотні газетних і журнальних публікацій.

Лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка (2009).