Бібліографічне посилання: Ясь О.В. МЕЛЬНИК-АНТОНОВИЧ (Антонович-Мельник) Катерина Миколаївна [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 6: Ла-Мі / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2009. - 790 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Melnyk_Antonovych_K_M (останній перегляд: 18.03.2022)
Енциклопедія історії України ( Т. 6: Ла-Мі ) в електронній біблотеці

МЕЛЬНИК-АНТОНОВИЧ (Антонович-Мельник) Катерина Миколаївна (криптонім К.М.; 01.12(19.11).1859–12.01.1942) – археолог, історик та громад. діячка. Член Наукового товариства імені Шевченка, Українського наукового товариства в Києві. Друга дружина В.Антоновича (від 1902), мати Д.Антоновича, бабуся Марка Антоновича та Михайла Антоновича. Походила з родини лікаря, н. в м. Хорол. Закінчила Полтав. г-зію (1877) та історико-філол. відділ Вищих жін. курсів у Києві (1883). Вивчала історію в проф. В.Антоновича. Записувала та літографувала його виклади з історії давньої Русі, козацтва та джерелознавства, які видані як посібники 1879, 1882 та 1884. 1880 відвідувала Австро-Угорщину й Італію, де вивчала пам'ятки старовини. Під кер-вом В.Антоновича упорядковувала суд. справи в Київ. центр. архіві (1882–86). Працювала як лаборант та консерватор (останню роботу виконувала безоплатно) в археол. музеї Київ. ун-ту (нині Київський національний університет імені Тараса Шевченка; 1888–1913). 1892–93 описала й склала каталог музейної колекції О.Поля в Катеринославі (нині м. Дніпропетровськ). 1896 та 1900 спільно з В.Антоновичем відвідувала Італію. Брала участь в організації археологічних з'їздів у Києві (1899) та Харкові (1902). 1913 підписала (спільно з М.Біляшівським, М.Василенком, Д.Дорошенком, С.О.Єфремовим, О.Левицьким, В.Перетцом, О.Русовим, Є.Чикаленком та ін.) документ, опублікований під назвою "В справі зміни статуту Наукового товариства імені Шевченка у Львові". Від 1919 працювала в УАН (нині Національна академія наук України): зав. б-ки 1-го відділу, співробітник комісій для складання історико-географічного та біографічного словників. Від 1920 – ред. та 2-й гол. ред. комісії з проблем мови та перекладів (1-м гол. ред. був акад. Д.Багалій, заст. – проф. В.Данилевич), комісії для видання праць В.Антоновича. Від 1921 – заст. голови археол. відділу Археол. к-ту при 1-му історико-філол. відділі ВУАН. Від 1924 – дійсний член Істор. секції при ВУАН. 1925 за дорученням ВУАН керувала археол. розкопками на території Софійського собору та на Кременчужчині, а 1927 – на Золотонощині. Від 1928 – відп. співред. (спільно з М.М.Ткаченком) комісії з видання праць В.Антоновича (планувалося 9 т.). Протягом 1928–30 редагувала й готувала до друку 1-й та 2-й томи повного зібрання праць В.Антоновича. Влітку 1930 звільнена з роботи після чистки в апараті ВУАН, хоч на той час уже підготувала 5 т. зв. планового видання праць В.Антоновича. 1932 виданий був лише 1-й т. "Творів" В.Антоновича, підготовлений до друку ще в червні 1929. У 1-й пол. 1930-х рр. кілька разів порушувала питання про видання творів чоловіка. 1934 піддана нищівній критиці за "націонал-фашистські настанови" у виданні 1-го т. "Творів" В.Антоновича. За часів окупації УРСР вермахтом у роки Другої світової війни поновила клопотання про видання праць В.Антоновича. Проте не витримала життєвих лихоліть в окупованому Києві. По її смерті рукописи, фотографії та документи В.Антоновича, які зберігалися в М.-А., були передані в Гол. істор. архів ім. В.Антоновича, котрий очолював В.Міяковський.

Як археолог М.-А. спершу працювала під кер-вом В.Антоновича, згодом – самостійно. Її археол. праці доповнювали студії В.Антоновича щодо поширення певних етнічних та культ. типів у бас. Дніпра – полян, древлян, волинян, тиверців, радимичів та ін. Крім того, М.-А. проводила археол. розкопки язичницького кладовища в Старому Києві, поховань скіф. доби (див. Скіфи) на Полтавщині та Київщині, палеолітичної к-ри поблизу м. Студениця на Поділлі, неолітичних стоянок на Волині, Катеринославщині, Київщині, Полтавщині та Слобожанщині та ін. Автор низки перекладів, зокрема розділів з монографії Ч.Качака, творів Е.Ожежко, Р.Гавронського та ін. Виконала серію перекладів спогадів іноземців для видання "Мемуары, относящиеся к истории южной России" (К., 1890–96. Т. 1–2). 1928 опублікувала частину невиданих рукописів В.Антоновича й організувала при Істор. секції при ВУАН меморіальну виставку з нагоди 20-річчя смерті В.Антоновича. Член Львівського товариства "Просвіта", Моск. імператорського археологічного т-ва та ін.