Бібліографічне посилання: Винниченко І.І. МЕЛЬНИК Зіновій-Лев [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 6: Ла-Мі / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2009. - 790 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Melnyk_Z_L (останній перегляд: 18.03.2022)
Енциклопедія історії України ( Т. 6: Ла-Мі ) в електронній біблотеці

МЕЛЬНИК Зіновій-Лев (н. 07. 10.1928) – учений-економіст, фінансист, громад. діяч, меценат. Професор (1967). Н. в с. Яблунів (нині с-ще міськ. типу Косівського р-ну Івано-Франк. обл.). У роки Другої світової війни з батьками виїхав до Німеччини. 1947–50 навч. на екон. ф-ті Українського технічно-господарського інституту в м. Регенсбург (Німеччина). 1950 сім'я переїхала до США. Був співзасн. укр. студентського клубу і головою Союзу укр. студентських т-в Америки. 1957–61 навч. в Мічиганському ун-ті.

1961–64 – асистент-професор Індустріального ун-ту Пурду. Від 1964 працював в Ун-ті Цінціннаті, де 1967 став професором, а 1972–84 – головою департаменту фінансів цього закладу. З 1969 був одночасно викладачем ін. вищих шкіл США. Від жовтня 1994 – професор з фінансів у відставці. М. є автором та співавтором майже 80 наук. праць (у т. ч. кількох книг); виступав на багатьох конференціях.

У США був одним із співзасн. (1984) неприбуткового "Українського товариства Великі Синсиннетті" ("Ukrainian Society of Greater Cincinnati"; т-во організовувало наукові конференції про Україну, закуповувало і дарувало книжки про Україну американським інституціям, організовувало виставки укр. мистецтва і культури в США, інформувало укр. громаду про українську католицьку, православну церкви, співпрацювало з естонськими, латвійськими та литовськими організаціями в з'єднаній комісії країн, окупованих СРСР, сприяло обміну груп студентів, вчителів і професорів України і США, надавало допомогу дітям, постраждалим від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС), а 1989 – укр. Маріїнської фундації (1989–94 – голова президії). Почесний член Української вільної академії наук і Наукового товариства імені Шевченка, член ред. колегій професійних журналів, "Енциклопедії українознавства" (англ. мовою), дирекції Дослідної фундації ім. Олега Ольжича в США та Фундації ім. Ольжича в Києві. Особисті пожертви призначив на справу видання в Україні підручників, надання студентам стипендій за зразкове навчання, організацію наук. конференцій в укр. вищих школах, повернення в Україну втрачених культ. скарбів і нац. реліквій, відбудову знищених храмів. Очолив (1989) проект співробітництва між містами-побратимами Цінціннаті і Харків, організував для працівників Харківської області семінар і курси про місц. самоуправління та господарювання, про захист екон. нац. інтересів укр. народу.