Бібліографічне посилання: Бондарчук П.М. МЕЙТУС Юлій Сергійович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 6: Ла-Мі / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2009. - 790 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Meytus_Yu_S (останній перегляд: 18.03.2022)
Енциклопедія історії України ( Т. 6: Ла-Мі ) в електронній біблотеці

МЕЙТУС Юлій Сергійович (29 (15).01.1903–02.04.1997) – композитор. Засл. діяч мист-в Туркменської РСР (1944), засл. діяч мист-в УРСР (1948). Нар. артист УРСР (1973). Н. в м. Єлизаветград (нині м. Кіровоград). Брав уроки фортепіанної гри в Г.Нейгауза. 1920–21 працював піаністом у клубах частин Першої кінної армії. 1923–31 навч. в Харків. музично-драм. ін-ті (клас композиції С.Богатирьова). 1923–24 був концертмейстером у Харків. театрі опери та балету; 1924–25 – завідуючим муз. частиною харків. театру "Пролеткульту". Після 1926 займався виключно композиторською діяльністю. Твори: 15 опер, серед них – "Перекоп" (1939, у співавт.), "Гайдамаки" (1940, у співавт.), "Абадан" (1943, у співавт.), "Лейлі та Меджнун" (1946, у співавт.), "Молода гвардія" (1947; 2-га редакція – 1950), "Зоря над Двіною" (1955), "Украдене щастя" (1958), "Махтумкулі" (1961), "Іскра життя" ("Вітрова донька", 1964), "Брати Ульянови" (1966), "Анна Кареніна" (1970), "Ярослав Мудрий" (1972), "Ріхард Зорге" (1975), "Мар'яна Пінеда" (1978), "Іван Грозний" (1980); 5 сюїт для симфонічного оркестру (1928, 1929, 1939, 1942, 1944); симфонічні поеми, камерно-інструментальні, хорові, вокальні твори (понад 200 романсів, балад, обробок нар. пісень), музика до фільмів і театральних вистав.

Лауреат Держ. премії СРСР (1951), Держ. премії УРСР ім.Т.Шевченка (1991).

П. у м. Київ.