 Бібліографічне посилання: Огуй О.Д.,
Поліщук Ю.М.
МІКУЛІЧ-РАДЕЦКІ Йоганн фон [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 6: Ла-Мі / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2009. - 790 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Mikulich_Radetski_Y (останній перегляд: 18.03.2022)
 Енциклопедія історії України ( Т. 6: Ла-Мі ) в електронній біблотеці
МІКУЛІЧ-РАДЕЦКІ ЙОГАНН ФОН
МІКУЛІЧ-РАДЕЦКІ Йоганн фон (16.05.1850–14.06.1905) – австро-нім. хірург, засн. гастроскопії. Віце-президент і президент Краківського мед. т-ва (1885–87), почесний д-р в Едінбурзі, Глазго (столиця і місто Шотландії, Велика Британія), Філадельфії (США), почесний член Нью-Йоркської академії медицини, Т-ва медиків у Гельсінгфорсі (нині м. Гельсінкі, столиця Фінляндії), Хірургічного т-ва в Лондоні (Велика Британія) та ін. Син А. Мікуліча . Н. в м. Чернівці. Навч. в г-зіях Праги (нині столиця Чехії; 1861), Чернівців (1862–64, 1867–69), Клагенфурта (Австрія; 1864–66), Германштадта (нині м. Сібіу, Румунія; 1866). Усупереч мрії батька архіт. А.Мікуліча про дипломатичну кар'єру сина Йоганн під впливом дядька Лукаса – хірурга – поступив на мед. ф-т Віденського ун-ту (1869–75) і став д-ром медицини (1875). Як асистент в університетській клініці видатного проф. хірургії Т.Білльрота (1829–94) габілітувався 1880. Був ординарним професором Краківського університету (1882–87), Кенігсберзького ун-ту (1887–90), Ун-ту Бреслау (нині м. Вроцлав, Польща), де, збудувавши взірцеву клініку, став дворянином – рицарем фон Мікуліч-Радецкі. Визначив нові хвороби (синдром Мікуліча – двобічне симетричне враження слинних і слізних залоз), провів нові операції (остеопластична операція Владимирова-Мікуліча), розробив прийоми (кардіопластики, резекції стопи, шлунку, прямої та сигмовидної кишки), запровадив інструменти і лікарські засоби (серветки мікуліч, клема Мікуліча, ватяні рукавиці тощо), домігся визнання антисептичної маски (1896) та місц. анестезії (1902). 1904 став гол. лікарем королів. прусської армії. Автор 150 публікацій 8-ма мовами Європи, якими володів, визначав свою національність словами "Я – хірург". П. від раку шлунка, похований у м. Фрайбург (нині м. Свєбоджіце, Польща). |
дата публікації: 2009 р.
Праці: - Paul von Bruns, Ernst von Bergmann, Johann von Mikulicz (Hrsg.): Handbuch der praktischen Chirurgie. 1900–1901 in vier Bänden, 1926–1930 in sechs Bänden.
Література: - Пейсах Н.А. Йоганн Андреевич Микулич, его жизнь и деятельность: (к 120-летию со дня рождения). "Хирургия", 1972, № 1
- Turczynski E. Nachwort. В кн.: Mikulicz-Radecki H. von. Erinnerungen an Wien, Krakau, Königsberg und Breslau. Dortmund, 1988
- Дасаев А.Н. Микулич Йоганн. В кн.: Большая медицинская энциклопедия, т. 15. М., 1981
- Масан О.М. Йоганн фон Мікуліч-Радецкі (штрихи до біографії видатного хірурга). В кн.: Буковинський історико-етнографічний вісник, вип. 5. Чернівці, 2003
- Kustzrycki W. Bericht über das deutsch-polnische Symposium in Breslau (Wroclaw). Deutsche Gesellschaft für Chirurgie – Mitteilungen, nr. 2, 2005.
|
