Бібліографічне посилання: Прилуцький В.І. МІЛЬЧАКОВ Олександр Іванович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 6: Ла-Мі / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2009. - 790 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Milchakov_O_I (останній перегляд: 18.03.2022)
Енциклопедія історії України ( Т. 6: Ла-Мі ) в електронній біблотеці

МІЛЬЧАКОВ Олександр Іванович (29.09.1903 – 17.07.1973) – комсомольський діяч. Н. в м. В'ятка (нині м. Кіров, РФ). Навч. в реальному уч-щі. 1918 вступив у Соціаліст. спілку молоді. З 1919 – на комсомольській роботі в Пермі (нині місто в РФ), Верхньоуральську (нині місто Челябінської обл., РФ), був секретарем Сибірського бюро ЦК Рос. комуніст. спілки молоді (РКСМ). З жовтня 1921 – секретар Пд.-Сх. бюро ЦК РКСМ, член ЦК РКСМ. З жовтня 1924 – член бюро та завідуючий відділом ЦК Рос. ленінської комуніст. спілки молоді (РЛКСМ). З 1925 – секретар ЦК РЛКСМ, член президії Комуніст. інтернаціоналу молоді. Від березня 1927 по травень 1928 – ген. секретар ЦК Ленінської комуністичної спілки молоді України. З травня 1928 по травень 1929 – ген. секретар ЦК Всесоюзної ленінської комуністичної спілки молоді. 1931 – зав. сектору ЦК ВКП(б). 1932–38 – на керівній роботі в золотодобувній пром-сті, нач. Головзолота СРСР.

Репресований. Реабілітований 1954. Від 1956 – персональний пенсіонер.

П. у м. Москва.