ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1    Том (Україна - Українці) Кн. 2
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

МІЛЄЄВ ДМИТРО ВАСИЛЬОВИЧ

  Бібліографічне посилання: Білокінь С.І. МІЛЄЄВ Дмитро Васильович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 6: Ла-Мі / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2009. - 790 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Mileev_D_V (останній перегляд: 18.03.2022)
Енциклопедія історії України ( Т. 6: Ла-Мі ) в електронній біблотеці

МІЛЄЄВ ДМИТРО ВАСИЛЬОВИЧ

МІЛЄЄВ Дмитро Васильович (1878–01.08(19.07).1914) – рос. архітектор, художник, мистецтвознавець, археолог. Н. в Симбірській губ. Закінчив архіт. відділ петерб. Академії мист-в (1906). Вивчав старовинну рос. арх-ру під час поїздок на рос. північ, до Новгорода Великого . Від 1908 – співробітник Імператорської археол. комісії. 1908–14 – фактичний і беззмінний керівник розкопок давньоруських споруд Києва , які провадила Імператорська археол. комісія (номінальний кер. – Б.Фармаковський ). Заг. план робіт було розраховано на 10 років. Провадив розкопки в садибах Десятинної церкви , будинку князів Трубецьких, Сел. банку (нині це київ. центр. телеграф), Софійського митрополичого дому, у вівтарі Софійського собору . Перші результати робіт доповів 28 лютого 1909 у відділі Рос. та слов'ян. археології Імператорського Рос. археол. т-ва. 1912–13 керував реставраційними роботами в Іпатіївському монастирі в Костромі (нині місто в РФ), ці роботи відзначалися науковістю й художністю. Прочитав курс "Російське дерев'яне зодчество" у школі Т-ва заохочення мист-в і на жін. архіт. курсах у Санкт-Петербурзі (1913). Фахівці відзначали сумлінність і скрупульозність проведення робіт М. та фіксацію результатів розкопок, "зразкових щодо методики" (П.Покришкін, М.Каргер ).

Помер під час літніх розкопок у с. Межигір'я Київ. пов. Київ. губ. (колиш. село, що існувало поблизу м. Вишгород) від висипного тифу. Внаслідок передчасної смерті М. й Першої світової війни, що саме розпочалася, систематичне археол. дослідження старого Києва перервалося, а результати розкопок, здійснених самим М., своєчасно не були вивчені. Польові щоденники М. виявила Н.Грибанова.

дата публікації: 2009 р.

Література:
  1. Д.В. Милеев. "Киевская мысль", 1914, № 199, 22 июля
  2. Магула Г. Памяти Д.В. Милеева. "Новое время", 1914, № 13814, 27 августа/9 сентября
  3. Р-[остиславо]в А. Д.В. Милеев. "Старые годы", 1915, январь–февраль
  4. Каргер М.К. Древний Киев, т. 1–2. М.–Л., 1958–61, покажчик
  5. Грибанова Н. "Втрачене" джерело про археологічні дослідження 1908–1914 рр. В кн.: Церква Богородиці Десятинна в Києві: До 1000-ліття освячення. К., 1996.

Посилання:
  • ДЕСЯТИННА ЦЕРКВА
  • ФАРМАКОВСЬКИЙ БОРИС ВОЛОДИМИРОВИЧ
  • КАРГЕР МИХАЙЛО КОСТЯНТИНОВИЧ
  • КИЇВ
  • НОВГОРОД ВЕЛИКИЙ
  • ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА І УКРАЇНА. ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА (ВЕЛИКА ВІЙНА)
  • САНКТ-ПЕТЕРБУРГ
  • СОФІЙСЬКИЙ СОБОР У КИЄВІ
  • ВИШГОРОД

  • Пов'язані терміни:
  • ДЕСЯТИННА ЦЕРКВА
  • СТАРОКИЇВСЬКЕ ГОРОДИЩЕ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)