Енциклопедія
Електронна бібліотека
Періодичні та серійні видання
e-Каталог бібліотеки
Інтернет - ресурси
Проекти
Історики України
  

ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ

Пошук
у тексті
статей 		логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1    Том (Україна - Українці) Кн. 2
Гасла
(пошук у заголовках) 		логіка:
МІЛЛЕР МИХАЙЛО ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  Бібліографічне посилання: Білокінь С.І. МІЛЛЕР Михайло Олександрович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 6: Ла-Мі / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2009. - 790 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Miller_M_O (останній перегляд: 18.03.2022)
Енциклопедія історії України ( Т. 6: Ла-Мі ) в електронній біблотеці
МІЛЛЕР МИХАЙЛО ОЛЕКСАНДРОВИЧ

МІЛЛЕР Михайло Олександрович (26(13).11.1883–15.02.1968) – археолог, історик. Професор (1934). Дійсний член Української вільної академії наук у Мюнхені (ФРН), д-р філософії Українського вільного університету, дійсний член Наукового товариства імені Шевченка (1949). Н. в слободі Кам'яно-Міллеровській Області Війська Донського (нині смт Кам'яне Антрацитівської міськради Луган. обл.). Син товариша (заст.) таганрозького міськ. голови, голови з'їзду мирових суддів, таємного радника (п.1916). Закінчив Таганрозьку класичну г-зію (1903), істор. ф-т Моск. ун-ту (1908) та екон. від-ня юрид. ф-ту Харків. ун-ту (1911). Учень Д. Багалія і Д. Яворницького. Учителював у середніх школах у слободі Голодаївка (нині с. Куйбишево) та м. Таганрог (нині обидва Ростовської обл., РФ; 1920–30). Зав. археол. відділу Дніпроп. крайового історико-археол. музею (нині Дніпропетровський історичний музей імені Д.Яворницького; 1931), доцент Дніпроп. пед. ін-ту та Північнокавказ. планово-екон. ін-ту в Таганрозі (1931–34). Професор Ростовського пед. ін-ту та Ростовського ун-ту по кафедрі Стародавнього світу та археології (1934–42). Чл.-кор. Держ. академії історії матеріальної к-ри (1935). 1940 захистив дис. на ступінь д-ра істор. н. при Ін-ті історії матеріальної к-ри в Ленінграді (нині м. Санкт-Петербург ). У роки Другої світової війни за гітлерівської окупації призначений дир. історично-археол. музею в Ростові-на-Дону (нині місто в РФ). Влітку 1943 провів археол. експедиції на Дніпрі.

Провадив розкопки в степовій смузі України та на нижньому Дону, досліджуючи катакомбні й сарматські поховання (див. Катакомбна культурно-історична спільність, Сармати), перший дослідник Приазов'я (греко-варварські та сарматські поселення, скіф. могильники; див. Скіфи) і залишків грец. колонії Танаїс, був заст. голови Дніпрельстанської археол. експедиції зони затоплення (1927–32). Уфундував краєві музеї в Таганрозі, Новочеркаську (нині місто Ростовської обл., РФ), Ростові-на-Дону й Азові.

Від 1943 через Польщу та Австрію виїхав на еміграцію до Німеччини, де оселився у Геттінгені (Нижня Саксонія). Викладав на матуральних курсах в укр. таборі Ді-Пі (тимчасово переміщених осіб; 1945–48). 1951 переїхав до Мюнхена. 1951–61 – наук. секретар Інституту з вивчення СРСР. Професор УВУ (1951). Його огляд "Археология в СССР" (Мюнхен, 1954) викликав "відповідь" А.Монгайта "Археология в СССР" (Москва, 1955). В англомовному виданні своєї праці (Нью-Йорк, США, 1956) М. вмістив заперечення стосовно тверджень цього автора. Є також автором праць з укр. геральдики.

П. у м. Мюнхен. Похований на міськ. цвинтарі Вальдфрідгоф.

92 листи до М. зберігаються в Новочеркаському музеї історії Донського козацтва. Рукописи "Передісторичні культури Надпоріжжя та Нижнього Дніпра" (25 друкованих аркушів тексту й понад 100 таблиць, планів і креслень) та "Щоденник досліджень і розкопів на Огрінському півострові" (5 друкованих аркушів тексту і понад 40 таблиць, планів та креслеників) зберігаються в б-ці Колумбійського ун-ту (США).

дата публікації: 2009 р.
Праці:
  1. К вопросу о развитии хозяйственных форм доклассового общества в бассейне Нижнего Дона. 1935
  2. Памятники эпохи родового общества на Игренском полуострове. "Проблемы истории докапиталистических обществ" (Л.), 1935, № 9–10
  3. Палеоліт Надпоріжжя. Авґсбург, 1948
  4. A Stone Statuette from Ratzeburg. "The Annals of the Ukrainian Academy of Arts and Sciences in the U.S., inc.", 1951, winter, vol. 1, nr. 1
  5. Уничтожение большевиками памятников истории, культуры и искусства СССР. "Вестник Института по изучению истории и культуры СССР" (Мюнхен), 1952, № 3
  6. Славяне и их соседи в новейшей советской интерпретации. Там само, 1953, № 4, январь–март
  7. Советский музей в системе пропаганды. Там само, 1953, № 5, апрель–июнь
  8. Археология в СССР. Мюнхен, 1954
  9. Archaеоlogy in the U.S.S.R. New York, 1956
  10. Дніпрельстанівська археологічна експедиція Наркомосу України, 1927–32. В кн.: Науковий збірник Українського вільного університету. Мюнхен, 1956
  11. Знищення Православної церкви большевиками. В кн.: Український збірник, кн. 10. Мюнхен, 1957
  12. Александр Александрович Миллер, 1875–1935. "Вестник Института по изучению истории и культуры СССР" (Мюнхен), 1958, № 3 (28), сентябрь–декабрь
  13. Дон и Приазовье в древности, т. 1–3. Мюнхен, 1958–61
  14. Доля українських археологів під Совєтами. В кн.: Збірник на пошану українських учених, знищених большевицькою Москвою. Париж–Чикаго, 1962 ("ЗНТШ", т. 173)
  15. Первобытный период в истории Нижнего Днепра (до появления железа). Мюнхен, 1965.
Література:
  1. Михайло Олександрович Міллер: Біобібліографічні матеріали. Нью-Йорк–Гетінген, 1949
  2. Профессор Михаил Александрович Миллер. "Вестник Института по изучению истории и культуры СССР" (Мюнхен), 1958, № 3 (28), сентябрь–декабрь
  3. Ювілей вченого. "Шлях перемоги", 1958, 23 листопада
  4. До 75-ліття народження Михайла Міллера. "Українська літературна газета", 1959, число 3 (45), березень
  5. Ковалевский П. Юбилей профессора М.А. Миллера. "Русская мысль", 1959, 22 января
  6. Пастернак Я. Археологія України. Торонто, 1961 (покажчик)
  7. Його ж. Світлий шлях видатного науковця. "Свобода", 1961, число 236, 12 грудня
  8. Биковський Л. Михайло Олександрович Міллер, "Український історик", 1968, число 17–20 і окремо
  9. "Русская мысль" (Париж), 1968, № 2675, 22 февраля; № 2683, 20 апреля (П.Ковалевский)
  10. Феденко П. Проф. Михайло Міллер. "Свобода", 1968, число 39, 29 лютого
  11. Бойко Ю. Михайло Олександрович Міллер. "Українське слово", 1969, число 1422, 2 березня
  12. Валенский Ю. Михаил Александрович Миллер. Мюнхен, 1969
  13. Антич (урожденная Миллер) К. Родословная Миллер поместных дворян Войска Донского. Мюнхен, 1994
  14. Антонович М. 50-річчя Української вільної академії наук. В кн.: Науковий збірник, т. 4. Нью-Йорк: УВАН, 1999
  15. Корягин С.В. Миллеры: Материалы к истории и генеалогии донского дворянского рода. СПб., 1999.

див. також ресурси Електронної бібліотеки “Україніка” (НБУВ)

Посилання:
  • АЗОВ
  • БАГАЛІЙ ДМИТРО ІВАНОВИЧ
  • ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ІСТОРИЧНИЙ МУЗЕЙ ІМЕНІ Д.ЯВОРНИЦЬКОГО
  • ДРУГА СВІТОВА ВІЙНА 1939–1945
  • ІНСТИТУТ З ВИВЧЕННЯ СРСР
  • КАТАКОМБНА КУЛЬТУРНО-ІСТОРИЧНА СПІЛЬНІСТЬ
  • МОСКВА
  • НАУКОВЕ ТОВАРИСТВО ІМ. ШЕВЧЕНКА У ЛЬВОВІ
  • САНКТ-ПЕТЕРБУРГ
  • САРМАТИ
  • СКІФИ
  • ТАНАЇС, ДАВНЄ МІСТО
  • УКРАЇНСЬКА ВІЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК
  • УКРАЇНСЬКИЙ ВІЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ (УВУ)
  • ЯВОРНИЦЬКИЙ ДМИТРО ІВАНОВИЧ
    • Пов'язані терміни:
  • ГЕРАЛЬДИКА
  • ІНСТИТУТ З ВИВЧЕННЯ СРСР
  • ІСТОРИЧНА БІБЛІОГРАФІЯ УКРАЇНІКИ
  • НІМЕЧЧИНА
  • ПАСТЕРНАК ЯРОСЛАВ ІВАНОВИЧ
  • РІД ТА ЗНАМЕНО
  • РОЗСТРІЛЯНЕ ВІДРОДЖЕННЯ
  • СТАРОЖИТНОСТІ, ГАЗЕТА
  • УКРАЇНСЬКЕ ГЕНЕАЛОГІЧНЕ І ГЕРАЛЬДИЧНЕ ТОВАРИСТВО (УГГТ)
  • УКРАЇНСЬКЕ ІСТОРИЧНЕ ТОВАРИСТВО (УІТ)
  • УКРАЇНСЬКИЙ ВІЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ (УВУ)
  • УКРАЇНСЬКИЙ ЗБІРНИК, ПЕРІОДИЧНЕ ВИДАННЯ ІНСТИТУТУ З ВИВЧЕННЯ СРСР У МЮНХЕНІ

    • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)