ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1    Том (Україна - Українці) Кн. 2
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

МІЛЛІ-ФІРКА

  Бібліографічне посилання: Бикова Т.Б. МІЛЛІ-ФІРКА [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 6: Ла-Мі / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2009. - 790 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Milli_Firka (останній перегляд: 18.03.2022)
Енциклопедія історії України ( Т. 6: Ла-Мі ) в електронній біблотеці

МІЛЛІ-ФІРКА

МІЛЛІ-ФІРКА (араб. – Народна партія) – політ. партія кримських татар, ідеологічний та орг. центр всього кримськотатар. руху та його органів. Парт. газетою була "Міллет" (1917–20). М.-ф. об'єднала членів створеного раніше татар. доброчинного т-ва "Джеміет-Хайріе", а також членів різних нелегальних татар. орг-цій. Сформована в липні 1917 кер-вом Тимчасового кримсько-мусульманського виконавчого к-ту (Мусвиконкому). До складу ЦК М.-ф. ("Загальний центр") увійшли Ч.Челебієв, Дж.Сейдамет, С.-А.Айвазов, С.Хаттатов, А.Озенбашли, Д.Аблаєв, А.Хільмі. Статут М.-ф. ("Партійна інструкція") закріплював її структуру. Членом партії міг стати лише крим. мусульманин, який досяг 18 років і дотримувався лінії "Загального центру", не піддавався суду, не був помічений у пияцтві, азартних іграх та різних зловживаннях. У програмі партії, преамбула якої містила висловлювання за федеративний устрій нової Росії, декларувалися безоплатна відчуженість казенних, поміщицьких та вакуфних (див. Вакф) земель, соціалізація підпр-в, демократ. свободи, проголошувалася рівність жінок, передбачалося формування нац. збройних сил. На основі цієї програми М.-ф. висунула лозунг "Крим для кримців" (тобто для мешканців Крим. п-ова), який означав створення на півострові суверенної багатонац. д-ви. Програма М.-ф. була покладена в основу Конституції Крим. Нар. Республіки, проголошеної 13 грудня 1917, згідно з якою був сформований уряд республіки – "Директорія" – на чолі з Ч.Челебієвим, створені збройні формування – нац. ескадронці. 13 січня 1918 більшовицькі збройні сили увійшли до Сімферополя. Дж.Сейдамет урятувався (встиг перебратися до Туреччини), а Ч.Челебієв був заарештований і вбитий. У березні 1918 М.-ф. була оголошена розпущеною, але після повалення більшовицького режиму знов відродилася. Восени 1918 з неї вийшло ліве крило (А.Боданінський, У.Боданінський, І.Ідрісов та ін.), яке вступило до лав РКП(б). 3 січня 1919 в газ. "Крим" була надрукована 2-га програма М.-ф., в якій партія виступала за нейтралітет крим. татар у громадян. війні та за її припинення, за культурно-національну автономію кримськотатар. народу. При П.Врангелі М.-ф. перебувала в підпіллі, брала участь в організації "зеленого" (партизан.) руху. Наприкінці 1920 ліва частина партії виступала за союз з більшовиками. Після поразки Білого руху права частина членів партії разом з військами П.Врангеля емігрувала за межі Криму (переважно до Туреччини). Через два тижні після захоплення більшовиками півострова М.-ф. була розпущена (30 листопада 1920) Кримревкомом. Протягом 1920–30-х рр. комуністи репресували майже всіх членів М.-ф., які залишилися в Криму.

дата публікації: 2009 р.

Література:
  1. Бочагов А.К. Милли-фирка: Национальная контрреволюция в Крыму: Очерк. Симферополь, 1930
  2. Надинский П.Н. Очерки по истории Крыма, ч. 2. Симферополь, 1957
  3. Ахматович А. Трагедия крымских татар. "Къасевет (социально-литературный журнал)", 1991, № 1/21
  4. Возгрин В.Е. Исторические судьбы крымских татар. М., 1992
  5. Елагин В. Националистические иллюзии крымских татар в революционные годы. В кн.: Забвению не подлежит... (Из истории крымскотатарской государственности и Крыма). Казань, 1992
  6. Политические партии России: Конец XIX – первая треть ХХ в.: Энциклопедия. М., 1996
  7. Громов С.Е. К вопросу о деятельности Крымскотатарской национальной партии Милли-фирка (1917–1920 гг.). "Культура народов Причерноморья", 1997, № 1
  8. Деятели крымскотатарской культуры (1921–1944 гг.): Биобиблиографический словарь. Симферополь, 1999
  9. Зарубин А.Г., Зарубин В.Г. Крымскотатарское национальное движение в 1917–1920 гг. "Крымский контекст", 1994, № 2
  10. Їх же. Милли Фирка – национальная партия крымских татар (1917–1920). "Известия Крымского республиканского краеведческого музея", 1994, № 7
  11. Їх же. Без победителей: Из истории гражданской войны в Крыму. Симферополь, 1997
  12. Къырым фаджиасы: Сайлама эсерлер (Трагедия Крыма: Избранные произведения): Из истории трагической судьбы крымскотатарского народа. Симферополь, 1997.

Посилання:
  • БІЛЬШОВИКИ
  • БІЛИЙ РУХ В УКРАЇНІ
  • ЧЕЛЕБІЕВ ЧЕЛЕБІДЖАН (НУМАН ЧЕЛЕБІ ДЖИХАН)
  • КРИМСЬКІ ТАТАРИ
  • КУЛЬТУРНО-НАЦІОНАЛЬНА АВТОНОМІЯ
  • СЕЙДАМЕТ ДЖАФЕР (1889-1960)
  • СІМФЕРОПОЛЬ
  • ВАКФ, ВАКУФ

  • Пов'язані терміни:
  • ДИРЕКТОРІЯ КРИМУ
  • ІБРАЇМОВ ВЕЛИ
  • КРИМ, ПЕРЕБІГ ОСНОВНИХ ДОІСТОРИЧНИХ ТА ІСТОРИЧНИХ ПОДІЙ НА ПІВОСТРОВІ КРИМ
  • КУРУЛТАЙ КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО НАРОДУ
  • НАЦІОНАЛЬНИЙ РУХ КРИМСЬКИХ ТАТАР У РОКИ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ
  • СЕЙДАМЕТ ДЖАФЕР (1889-1960)


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)