Бібліографічне посилання: Осташко Т.С. МІРНИЙ Іван Іванович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 6: Ла-Мі / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2009. - 790 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Mirny_I_I (останній перегляд: 18.03.2022)
Енциклопедія історії України ( Т. 6: Ла-Мі ) в електронній біблотеці

МІРНИЙ Іван Іванович (30.08. 1872–17.03.1937) – держ., громад. і політ. діяч. Н. на Харківщині. Член київ. осередку Товариства українських поступовців, Київського товариства "Просвіта", співробітник К-ту Пд.-Зх. фронту Всерос. союзу міст (див. Союзи земств і міст). Член Української Центральної Ради і в. о. заст. губернського комісара Київщини (1917). Належав до Української партії соціалістів-федералістів. 9 жовтня 1917 призначений товаришем (заст.) ген. писаря Генерального секретаріату Української Центральної Ради, від листопада 1917 – ген. писар Ген. секретаріату УЦР, від січня 1918 – держ. писар Української Народної Республіки. За часів Української Держави і Директорії УНР очолював канцелярію мін-ва закордонних справ. 1920–24 жив у еміграції в Німеччині, репрезентував Державний центр УНР на еміграції. Від 1924 мешкав у Чехословаччині. Обирався скарбником Українського громадського комітету в Празі (Чехословаччина, нині столиця Чехії), працював дир. канцелярії, асистентом Українського високого педагогічного інституту, був членом управ різних укр. т-в, співробітником багатьох періодичних видань.

П. у м. Прага.