Бібліографічне посилання: Лазанська Т.І. МІСЬКА УПРАВА [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 6: Ла-Мі / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2009. - 790 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Miska_uprava (останній перегляд: 18.03.2022)
Енциклопедія історії України ( Т. 6: Ла-Мі ) в електронній біблотеці

МІСЬКА УПРАВА – виконавчий орган міськ. самоуправління в містах Російської імперії. Заснована за міською реформою 1870, що замінила попередні шестигласну і розпорядчу думи (див. також Міська дума). М.у. завідувала міським госп-вом та його управлінням. На чолі її стояли голова і кілька членів. У Санкт-Петербурзі, Москві, Одесі, Ризі (нині столиця Латвії), Києві допускалося обирати товариша (заст.) міськ. голови. За "Городовым положением" 1892 члени М.у. підлягали затвердженню місц. адміністрацією, число членів управи в столицях сягало 6 осіб, у містах з населенням 100 тис. мешканців – 4, у губернських – 3, інших – 2. З розширенням масштабів госп. діяльності в містах кількість членів М.у. на поч. 20 ст. збільшилася, а її структура ускладнилася. До неї входили секретарський, кредитний, бухгалтерський (під кер-вом товариша голови), буд., навч., лікарняно-санітарний та ін. відділи під кер-вом членів управи. Діловодство зосереджувалося в канцелярії. Справи в М.у. через її громіздку систему, надмірну бюрократизацію тощо вирішувалися повільно. У ході Російської революції 1917–1918 була замінена виконавчими к-тами рад робітничих депутатів.