Бібліографічне посилання: Івакін Г.Ю. МІСТО ЯРОСЛАВА [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 6: Ла-Мі / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2009. - 790 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Misto_Yaroslava (останній перегляд: 18.03.2022)
Енциклопедія історії України ( Т. 6: Ла-Мі ) в електронній біблотеці

МІСТО ЯРОСЛАВА – умовна (наукова) назва частини Верхнього Києва, збудованої за часів Ярослава Мудрого (1-ша пол. 11 ст.). Площа 70 га. Мало три в'їзні брами – Лядську (сучасний майдан Незалежності), Жидівську (Львівська площа) та парадну Золоту браму (див. Золоті ворота) з церквою Благовіщення. Вони з'єднувалися потужними (висота з дерев'яними заборолами до 16 м, ширина підошви 27–30 м) валами заг. довжиною 3,5 км (осн. траси – вул. Ярославів Вал та Малопідвальна). Композиційним центром нового району став Софійський собор, оточений кам'яним муром. Одночасно було збудовано три подібних один до одного собори (Георгія, Ірини та з невідомою назвою) і палац. До "міста Володимира" вели Софійські ворота. Відомі залишки церкви 12 ст. на вул. Великій Житомирській (навпроти вул. О.Гончара). Вали Ярослава використовувалися в оборонних цілях до поч. 18 ст. Переплановані у 19 ст. Тут були багаті феодальні двори (Борислава, Путяти, тисяцького Гліба, Ратши та ін.), що засвідчено численними скарбами коштовностей. Дослідженнями 70–90-х 20 ст. (П.Толочко, Я.Боровський) відкрито ділянки забудови, вулиць, житлові й господарчі комплекси 11–13, 17–18 ст.