Бібліографічне посилання: Лазанська Т.І. МІСЯЧИНА [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 6: Ла-Мі / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2009. - 790 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Misyachyna (останній перегляд: 18.03.2022)
Енциклопедія історії України ( Т. 6: Ла-Мі ) в електронній біблотеці

МІСЯЧИНА – одна з жорстоких форм панщини, що розвинулася в Україні наприкінці 18 ст. і посилилася напередодні селянської реформи 1861. Була прихованою формою обезземелення селян. Поміщики, відбираючи в селян наділи й виділяючи натомість місячне утримання натурою – пайком та одягом (звідси назва), змушували їх щоденно працювати у своїх економіях, виконуючи безперервну панщину. Ця форма феод. експлуатації широко застосовувалася в дрібномаєткових госп-вах Лівобережної України та Півдня України у зв'язку з нестачею робочих рук. Наприкінці 50-х рр. 19 ст. на М. в Полтавській губернії перебувала ¹/₂, у Чернігівській губернії – ¹/₃, у Харківській губернії – ¹/₄ усіх кріпосних селян (див. Кріпацтво). Ревний прихильник сел. реформи Ю.Самарін писав, що: "місячники не мають ні власних хат, ні землі, ні господарства; вони одержують від свого поміщика приміщення, звичайно в збудованих флігелях або казармах, по кілька сімей в одній кімнаті, а також визначене продовольство, одяг і за те цілий рік працюють на нього всією родиною".