ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1    Том (Україна - Українці) Кн. 2
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

МІУСЬКА ОПЕРАЦІЯ 1943

  Бібліографічне посилання: Заболотна Т.В., Кондратенко Л.В. МІУСЬКА ОПЕРАЦІЯ 1943 [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 6: Ла-Мі / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2009. - 790 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Miuska_operatsiya_1943 (останній перегляд: 18.03.2022)
Енциклопедія історії України ( Т. 6: Ла-Мі ) в електронній біблотеці

МІУСЬКА ОПЕРАЦІЯ 1943

МІУСЬКА ОПЕРАЦІЯ 1943 здійснена 17 липня – 2 серпня 1943 військами рад. Південного фронту (команд. – генерал-полк. Ф.Толбухін) у взаємодії з військами рад. Південно-Західного фронту (команд. – генерал армії Р.Малиновський). Мета операції – скувати і при можливості розгромити угруповання противника в Донбасі, не допустити передислокації його сил у район Курського виступу, де на той час точилися вирішальні бої (див. Курська битва 1943). Гол. удар війська Пд. фронту завдали з району на пд. зх. від м. Ровеньки у напрямі на села Артемівка, Успенка, Федорівка (усі нині Амвросіївського р-ну Донец. обл.) з метою охоплення з півночі Таганрозького угруповання ворога. Допоміжні удари завдавалися на правому і лівому крилах фронту. Гол. оборона військ вермахту (11 д-зій) проходила по р. Міус (бас. Азовського моря). 17 липня рад. війська розпочали наступ. На підтримку своїх військ нім. командування перекинуло з харків. напрямку танк. корпус військ СС і 1 д-зію. 30 липня противник перейшов у наступ. Рад. війська змушені були відійти на лівий берег Міусу і зайняти оборонні позиції. Незважаючи на незавершеність М.о., мета її була в значній мірі досягнута. Завдяки липневому наступові в Донбасі значні сили вермахту було відтягнуто з курського напрямку, убезпечені тили військ Пд.-Зх. фронту від можливих наслідків наступальної операції "Пантера" (нім. план розгрому військ рад. Пд.-Зх. фронту у випадку вдалого розвитку наступальних дій вермахту в Курській битві 1943). Послаблення бєлгородсько-харків. напрямку вермахту через відведення звідти цілих з'єднань на "Міус-фронт" створило сприятливі умови для контрнаступу військ Воронезького фронту і Степового фронту.

дата публікації: 2009 р.

Література:
  1. В наступлении гвардия: Очерк о боевом пути 2-й гвардейской армии. М., 1971
  2. Алексеева Л.И. Здесь проходил Миусфронт (1941–1943). Донецк, 1973
  3. Ершов А.Г. Освобождение Донбасса: Военно-исторический очерк. М., 1973
  4. Василевский А.М. Дело всей жизни. М., 1978
  5. Донбас: Рік 1943: Спогади учасників Донбаської наступальної операції в роки Великої вітчизняної війни. Донецьк, 2003
  6. Панченко П.П. та ін. Україна в полум'ї: 1941–1945. К., 2005.

Посилання:
  • КУРСЬКА БИТВА 1943
  • МАЛИНОВСЬКИЙ РОДІОН ЯКОВИЧ
  • ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ ФРОНТ
  • ПІВДЕННИЙ ФРОНТ (ВЕЛ. ВІТЧИЗН. ВІЙНА)
  • РОВЕНЬКИ, МІСТО ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛ.
  • СТЕПОВИЙ ФРОНТ, 1943
  • ТОЛБУХІН ФЕДІР ІВАНОВИЧ
  • ВІЙСЬКА СС
  • ВОРОНЕЗЬКИЙ ФРОНТ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)