Бібліографічне посилання: Мартинов А.Ю. МІЖПАРЛАМЕНТСЬКА АСАМБЛЕЯ (МПА) [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 6: Ла-Мі / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2009. - 790 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Mizhparlamentska_asambleya (останній перегляд: 18.03.2022)
Енциклопедія історії України ( Т. 6: Ла-Мі ) в електронній біблотеці

МІЖПАРЛАМЕНТСЬКА АСАМБЛЕЯ (МПА), Міжпарламентська асамблея Співдружності Незалежних Держав була створена відповідно до 7-го розділу Мінської угоди 8 грудня 1991 про створення СНД (див. Біловезька угода про створення СНД 1991) як орг-ція, покликана формалізувати співробітництво вищих законодавчих органів країн-членів Співдружності Незалежних Держав. Гол. завданням МПА є координація правотворчої діяльності, спрямованої на забезпечення інтеграційних процесів у всіх сферах співробітництва. Протягом 1992–95 МПА створювала проекти модельних законів, які, однак, не були обов'язковими для нац. законодавств. Україна не підписала Мінську конвенцію від 26 травня 1995 про МПА СНД. Національно-демократичні сили блокували рішення про заміну статусу асоційованого членства України на повне, оскільки від 1996 рішення цієї структури мали бути імперативними, а РФ має найбільшу квоту голосів. У грудні 1998 Держ. дума РФ визначила умовою ратифікації Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією 1997 вступ України до МПА. Блокада лівими законів про ратифікацію міжнар. договорів України, розпорошеність сил націонал-демократів напередодні виборів Президента України спричинили прийняття в березні 1999 рішення про вступ у МПА СНД. У грудні 2000 Україна заявила про участь у МПА СНД лише на рівні к-тів і комісій. Десять років міжпарламентського співробітництва в рамках структур СНД засвідчили низьку ефективність правотворчої роботи, яка не має спільно визначеної стратегічної мети, адже сама СНД на межі 21 ст. перебувала в стадії реформування.