Бібліографічне посилання: Нужний Д.Ю. МІЗИН [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 6: Ла-Мі / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2009. - 790 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Mizyn (останній перегляд: 18.03.2022)
Енциклопедія історії України ( Т. 6: Ла-Мі ) в електронній біблотеці

МІЗИН – одна з найвидатніших пізньопалеолітичних пам'яток Європи (див. Палеоліт пізній ). Відкрита у 1907 р. та розкопувалась Ф. Вовком з 1908 р. Розташов. в с. Мізин Коропського р-ну Черніг. обл., на правому березі р. Десна (прит. Дніпра). Тут на схилі балки в лесові, на глибині бл. 1,5–3 м, було досліджено кілька господарсько-побутових комплексів, які включали стаціонарні житла з мамонтових кісток, ями-сховища, вироб. центри й вогнища, на заг. площі понад 1 тис. м². Комплекс крем'яних знарядь має виразні епіграветські риси (див. Гравет) і складається з мікролітів із затупленим краєм (вістря мікрогравет і ланцетоподібні, мікроплатівки із затупленим краєм), кінцевих скребачок, різців різних типів, проколок тощо. Знаряддя з кістки, рогу й бивня представлені проколками, молотками, клинами, голками, вістрями до списів або дротиків, руків'ями з отворами. Знахідки мист-ва включають стилізовані жін. фігурки з геометричним гравіруванням у вигляді меандру, зигзагу, "ялинки", браслети, платівки та фрагменти бивнів з аналогічними мотивами, а також 5 мамонтових кісток з розписом червоною вохрою, котрі С. Бібіков інтерпретував як комплекс муз. ударних інструментів. Знайдено також більше 800 свердлених морських черепашок. Фауна – мамонт (домінує), кінь, пн. олень, вівцебик, бурий ведмідь, вовк, песець, заєць тощо. Поселення має прямі аналоги в комплексі верхньопалеолітичної стоянки Бармаки в Рівненській області і, згідно з попередніми радіокарбоновими датами, має вік 16–15 тис. років тому.